Лічилки — невід’ємна частина дитячих ігор, а їх вивчення може стати чудовим способом тренувати дитячу пам’ять та гарно проводити час разом. Пропонуємо вам 45 цікавих лічилок українською мовою, які точно сподобаються вашій дитині.
Лічилка – це невеликий вірш, зазвичай дитячий, яким визначається роль і місце у колективній грі кожного учасника. Перш, ніж вчити з дитиною лічилку, треба пояснити малюкові, як саме працює цей відбір.
В цій статті ви знайдете інформацію:
Навіщо потрібні лічилки?
Отже, лічилка — це насамперед спосіб вибрати ведучого в грі або поділити гравців на команди, усунувшись від свідомого ухвалення рішення. Такий спосіб є для дитини справедливим, несподіваним, цікавим і, головне, він не повинен викликати заперечень.
Лічилкою можна користуватися для вибору ведучого: той, на кого впаде останнє слово, і є ведучим в грі.
Також лічилкою можна користуватися для вибування з колу гравців: той, на кого впаде останнє слово, виходить з кола дітей, а лічилка повторюється ще раз — до тих пір, поки не вийде один з двох; той, хто залишився, і буде ведучим. Цей варіант вибору дозволяє повторювати лічилку декілька разів, що добре розвиває дикцію дітей.
Поряд із лічилками відомі так звані змовки: коли необхідно поділитися на дві команди, то з групи призначають двох капітанів, які мають обирати собі гравців.
Гравці підходять до них парами і пропонують два варіанти відповіді, заздалегідь домовившись, який варіант відповідає кожному з них.
Наприклад: «Мати, мати, що вам дати: хліб чи пиріг?» Один з капітанів вибирає і отримує собі в команду гравця, який ховається за відповіддю. Другий відходить до іншої команди.
Іноді ці тексти мають більш розгорнутий характер, зарифмовані і часто жартівливі: «Тес тесати чи на воді танцювати?», «На грубці заблукав чи в ложці потонув?», «Борщ із салом чи козака з кинджалом?».
Привчайте дитину промовляти лічилку виразно — це допоможе поліпшити дикцію.
Короткі віршики-лічилки
Хліб-паляниця.
Кому доведеться,
Той буде жмуритися.
♥♥♥
Бігли коні під мостами
З золотими копитами.
Дзень, брязь —
Вийшов князь!
♥♥♥
Ходить бусол по болоту
Просить хлопців на роботу.
Хлопці кажуть:
— Не піду!
Бусол каже:
— Заплачу.
Кидай грошик додолу,
А ти виходь з колу!
♥♥♥
Еники-беники
Їли вареники.
Еники-беники, квас:
Будеш водити у нас!
♥♥♥
Тут циганка ворожила,
Шматок сала положила.
Ось воно є — щастя твоє!
♥♥♥
Гулі, гулі —
Очі, як моргулі.
Чинки, чинки —
Очі, як мисчинки,
Чата, чата —
Очі, як горщата.
♥♥♥
Нашa совонька-сова
позабула всі слова.
На пеньку сидить,
очима лупає,
ногами тупає.
Туп-туп!
♥♥♥
Ходила квочка
коло кілочка.
Водила діточок
біля квіточок! Квок!
♥♥♥
Сітка, вітка,
дуб, дубки —
поставали козаки,
Шабельками брязь —
вийди, князь.
♥♥♥
Котьо, котьо, котьоло
через море їхало,
золото, срібло везло.
Подоляночко, вставай,
свого перстеня шукай.
♥♥♥
Сидить жаба під корчем,
зачинає рити,
На кого це слово впаде,
той буде жмурити.
♥♥♥
Стоїть верба над потоком.
Похилилась трохи боком.
Похилилась до води,
Ти лови.
Йшла Маринка по стежинці,
Загубила там корзинку.
А в корзинці паляниця,
Хто з’їв – тому жмуриться!
♥♥♥
Покололо, покотило,
по дорозі волочило.
Сонце, місяць і зірки —
на кілочку вийдеш ти.
♥♥♥
Їхав лис через ліс,
поламав сто коліс,
Треба стати, погадати,
скільки йому грошей дати.
♥♥♥
Аки-маки, таки-паки,
Завелися в рiчцi раки.
Стали раки воду пити —
Виходи, тобi водити.
Лічилки з рахуванням
Раз, два, три, чотири, п’ять!
Вийшов зайчик погулять.
Як нам бути, що робити?
Треба зайчика зловити.
Будем знову рахувати:
Раз, два, три, чотири, п’ять.
Зараз я іду шукать!
♥♥♥
Летів рій бджілок
зі ста лічилок.
Зійшлися діти,
давай лічити,
бо кожна бджілка,
немов лічилка:
кого укусить —
жмурити мусить.
♥♥♥
Качка з річки йшла,
гурт качок вела:
це — качатко сиве,
це — як жовта слива,
це — брудненький квачик,
це — м’якенький м’ячик,
це — як вовни жменька,
це — кривеньке,
це — сніжок побіг…
Скільки ж їх усіх?
♥♥♥
Я рахую цуценят:
Раз, два, три, чотири, п’ять.
Десь одно пішло гуляти –
Ти іди його шукати.
♥♥♥
П’ять зайчаток вийшли з дому.
Спершу стали по одному.
Потiм – в пари, топчуть снiг,
Хто без пари – геть побiг.
♥♥♥
Бiля двору — дві Федори,
біля ґанку — дві Тетянки,
а на лузі — дві Ганнусі,
біля річки — дві Марічки.
Ой, дівчаток тих багато.
Порахуйте їх, малята.
♥♥♥
♥♥♥
Раз, два —
дерева
три, чотири —
вийшли звірі,
п’ять, шість —
падолист,
сім, вісім —
птахи в лісі,
дев’ять, десять-
це сунички
підвели червоні личка.
♥♥♥
За горами, за лісами
cтоїть бочка з пирогами.
Раз, два, три —
то жмурити будеш ти!
♥♥♥
Тікав заєць через міст.
Довгі вуха, куций хвіст,
А ти далі не тікай,
рахувати починай,
раз, два,три — вийди ти.
♥♥♥
Раз, два, три,
чотири, п’ять-
п’ять горобчиків летять,
Раз, два, три, п’ять —
йду четвертого шукать.
♥♥♥
Федір, Сидір і Каленик
Збудували тут куреник.
У куренику сидять,
По варенику їдять.
В нас вареників немає,
Хто жмуритись починає?
♥♥♥
Раз, два, три, чотири —
Вийшли звірі,
П’ять, шість — пада лист,
Сім, вісім — птахи в лісі,
Дев’ять, десять — полуниці:
Хто знайде — тому й жмуритися.
♥♥♥
Їхала карета,
Дзвоном дзвонить.
Вийшла панi,
Лiчить конi:
Раз, два, три,
вийди ти.
♥♥♥
Раз і два.
Раз і два.
В нас лічилка — лісова!
В лісі — дерево дуплисте,
а в дуплі живе сова,
що жовтаві очі має,
Спить — удень. Вночі — літає.
Добрий сну, сові приснись!
Я — ховаюсь! Ти — жмурись!
♥♥♥
Летів рій бджілок зі ста лічилок.
Зійшлися діти, давай лічити.
Бо кожна бджілка,
немов лічилка:
кого укусить — жмуритись мусить.
♥♥♥
Ходить качка на гнiздечко,
Золотi несе яєчка.
Скiльки їх там, вiдгадай.
Раз, два, три — утiкай.
♥♥♥
Раз, два, три, чотири —
мене грамотi учили,
i читати i писати,
i на конику скакати.
♥♥♥
Є в лисиці п’ять малят –
Неслухняних лисенят.
На обід їх мати жде:
Рад, два, три …
А решта де?
♥♥♥
Раз і два — росла трава,
три, чотири — покосили,
п’ять — на сонечку сушили,
шість — в копичку поскладали,
сім — корівку годували,
вісім — молочко давала,
дев’ять — діток напувала,
десять — привела телятко,
починаймо все спочатку.
♥♥♥
Раз, два, три, чотири, п’ять –
До п’яти ще два додать,
То ж відомо це усім –
Разом вийде число сім!
♥♥♥
Кілька яблучок червоних
Принесла в гніздо ворона.
Два дала вороненяті,
Два великих – його тату,
А чотири – заховала.
Ви, мабуть, порахували,
Скільки яблук вона мала?
♥♥♥
Три гриби на товстих ніжках
Виросли біля доріжки,
Поряд них – ще три грибочки
Одягли нові сорочки.
Пощастило рудій білці:
Сушить шість грибів на гілці.
♥♥♥
Троє сірих баранців
Шили братикам штанці,
Двоє всілись біля мами,
У білесеньких панамах.
Троє клопіт добрий мали –
З татом у футбол гуляли.
Порахуй-но за хвилину
Всю баранячу родину.
♥♥♥
Десять, дев’ять,
Вісім, сім –
Замовкає в небі грім.
Линуть хмари де-не-де.
Далі цифра шість іде.
В лузі скошена трава –
П’ять, чотири, три і два.
Після двійки – одиниця.
От і йди тепер жмуриться!
♥♥♥
Раз, два, три!
Раз, два, три!
Дули, дмухали вітри.
Дули, дмухали щосили
І горіхів натрусили.
Натрусили так багато,
Поспішаймо їх зібрати!
Раз, два, три!
Ловиш ти!
Старовинні лічилки
Лічилки існували з давних давен, тож і до нашого часу дійшли деякі з них. Іноді дітям подобаються незвичні віршики-личилки, які нагадують їм казкові «заклинання».
♥♥♥
Ене, бене,
Три контори,
Цукор, букор
Помідори,
Аз, баз,
Кислий квас,
Вийшов старий князь.
♥♥♥
Оданчики, друганчики,
Поїхали по зайчики,
Задком, передком
На казенний двор.
Ти, казенна душа,
Одчиняй ворота.
Твій син Максим
Поламав аршин.
Шийшов, вийшов,
Пішов вон.
♥♥♥
Одинчики, драбинчики,
Поїхали по зайчики,
Задком, передком,
Навколішках хвостиком.
♥♥♥
Єдинчики, друбинчики,
Поїхали по зайчики,
Задком, передком.
Одчиняйте ворота —
Їде пан-сирота,
Без сорочки, без штанів,
Повна торба сухарів.
♥♥♥
Ниточка, голочка,
Синя соколочка,
Щука, карась,
А ти убирайсь.