Двухлетний мальчик (фото: Burda Media)
Папа Александр продолжает рассказ о мальчике-воробушке.
Тиждень двадцять третій
Про фото. Просто картинка з прогулянки, яка підтверджує, що ти не надто щасливий в холод. Але тільки тебе принести додому і витягнути з комбінезону – розквітаєш. А ще фото подобається отим ведмежатковим віддзеркаленням.
Про сон. Тиждень «навчальної тривоги». Маму Katya вже замучив за цей тиждень. Просинаєшся часто, неочікувано, завжди в різний час. Ми зриваємося, мєчємся по кімнаті і квартирі, їжа, підгузки… аааа. Коротше, Горобчик, закінчуй уже нас муштрувати.
Про анатомію. Ти знайшов своє вухо. Поки що одне, праве. Інше для тебе ще залишається загадкою. Знахідка так тебе цікавить, що вухо у тебе постійно червоне. Не відірви, дуже прошу.
Про звуки. Ти навчився агукати з закритим ротом. Це так моторошно. Агукаєш цілі речення з різною інтонацією, а рот взагалі не рухається. Якщо так ще навчишся говорити, то будемо з тобою ходити в людні місця і лякати людей.
Про футбол. Ти не дивився, але розповім про Лігу Європи. Цього тижня повернулися справжні гравці Динамо. На перший тайм матчу з Ольборгом підтягнулися захисники, а на другий уже приїхала вся команда. Одразу звичний результат – 3-0, програш, боль і бєзисходность. Шкода, я так звик до невідомих хлопців, які у всіх вигравали. Буду сумувати.
Про харчування. В рамках профілактики усього в животі стали тобі давати трошки кисломолочної суміші. Ти ніби і не в захваті, але їси. Звикнеш. Це як з кефіром, нічого смачного, але інколи зранку ну дуууже помагає.
Хороший рівний тиждень. Відбулися вибори, ти навіть їздив з мамою голосувати. Але це і все, що я хочу тут згадати про політику. Будь здоровим, Бопелька.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Папин блог. Двадцать вторая неделя
