Доросла гра секстинг почала набирати популярності, коли майже в кожного з’явився смартфон з камерою. Секстинг — це обмін власними інтимними фото чи відео. За словами спеціалістів, це може бути корисним для людей, які вимушено перебувають далеко один від одного, і це актуально зараз для багатьох українських пар.
Джерело: Freepik
Але як щодо того, щоб подивитися на цю історію з іншої сторони — за сторони батьків? У наших дітей також є смартфони, а отже, вони можуть робити та надсилати нюдси. І згідно зі статистикою в Україні, 8% (майже 400 дітей з 4700) дітей просили надіслати фото чи відео їх оголеного тіла та 2% (100 дітей) надіслали такі матеріали.
Що ж батькам варто знати про секстинг? Які є ризики? Що робити, якщо інтимні фото дитини потрапили у мережу або в чат класу? І як почати розмову про це з дітьми? Про це говоримо у 5 епізоді подкасту “Хороших батьків не блокують” від #stop_sexтинг у співпраці з The Ukrainians Media. Запрошеним експертом стала Анастасія Забела — авторка блогу мільйонника “У трусах” в TikTok, секс-просвітниця та психологиня: https://li.sten.to/c5kglg7p
Що підлітки думають про секстинг?
Мені здається, що пік популярності секстингу випав на період карантину, коли більшість людей перейшли в формат онлайн-спілкування. Тож, ставлення до секстингу у багатьох підлітків трошки необачливе, без урахування потенційних ризиків. Вони впевнені, що саме з ними нічого не трапиться, мовляв “Когось можуть шантажувати, а зі мною такого не трапиться”.
Як діяти дитині, якщо її інтимні фотографії поширили в інтернеті?
Варто пам’ятати самим та нагадати дітям про феномен “Ілюзії спальні”: коли ми знаходимося фізично в безпеці, у своїй кімнаті, у ванній або десь поруч з нашими рідними або друзями, то ми готові робити більш ризиковані дії в онлайні. Тож, пам’ятайте, якщо ви в офлайні щось не готові робити, не варто це робити й в онлайні, бо все це пов’язане.
Що ж робити, якщо фото поширили? У ситуації підлітка потрібно повідомити про це дорослого, заблокувати користувача, який пропонує або вимагає фотографії, якщо дитина надіслала фотографії, зробити скріншот для того, щоб було підтвердження, що саме ця людина отримала ці фото, щоб у випадку, якщо ці фотографії почнуть поширюватися, можна було звернутися до кіберполіції й відповідно підтвердити, що саме ця людина є винуватцем у цій ситуації. Якщо фото потрапили у соціальні мережі, пабліки, то можна звернутися до адміністрації сайту або мережі, попросити видалити ці фотографії, надавши докази, що вони були опубліковані без згоди.
Джерело: Freepik
З практики — дітям дуже тяжко сказати про це дорослим. Очікуючи негативної реакції від дорослих, підлітки залишаються сам на сам з цією ситуацією. У нас взагалі досить часто жертву секстингу звинувачують в тому, що це вона винна, що не треба було надсилати, не треба було листуватися.
Як та коли батькам говорити про секстинг з дітьми?
Дуже добре, коли це поступові розмови, які інтегровані у звичне життя. Тобто не коли дуже серйозні батьки сидять за столом і кажуть: “Треба ось так робити, а так не можна робити”. Більш ефективно, коли це в контексті — переглянули фільм, побачили там тематичний момент. Після цього обговорити це: наприклад, як ти вважаєш, чи це взагалі доречно. Або коли родина їде в машині, хтось згадав історію, і просто в контексті доносять інформацію про те, що потрібно звертатися за допомогою у випадку, якщо таке трапилося. Дуже важлива довіра і комунікація між батьками та дітьми для того, щоб діти не боялися проговорити, якщо з ними щось трапилося.
Якщо говорити про вік, то коли дитина починає користуватися соціальними мережами, найчастіше у нас це зараз уже трапляється в початковій школі, вже в той момент є ризик того, що хтось може надіслати туди фотографію у спільний чат, або просити фотографії. Тож ще до підліткового віку варто поговорити про безпеку в інтернеті, про те, що є приватною інформацією, що можна надсилати, що не варто надсилати, а в яких випадках треба терміново звертатися до дорослих.
Як навчити дитину казати “ні” в таких ситуаціях, де в нього або в неї просять такі фото або відео?
Найкраще, коли батьки допомагають дитині отримати позитивний досвід там, де вона сказала ні, і відповідно кордони дитини поважаються. Це може бути в якихось дрібничках: умовно, це зачинена кімната. Якщо у дитини власна кімната, то це двері, де є можливість зачинитись і стукати у двері, запитувати, чи можна увійти. Відповідно, якщо дитина говорить “ні”, то батьки говорять, “добре, я зайду пізніше”.
Джерело: Freepik
Навіть, якщо це людина, яку ми кохаємо, якщо в нас є зараз стосунки, і ці стосунки не хотілося б руйнувати, то треба говорити про те, що мені некомфортно, я не готова робити щось заради того, щоб задовольнити чиюсь потребу, але при цьому завдаючи шкоди якимось чином собі.
Що не варто робити батькам у таких ситуаціях?
У першу чергу не засуджувати. Якщо це вже трапилось, якщо дитина надіслала фотографії, вже запізно читати лекції про те, чому не варто цього робити. Далі дуже важливо не висміювати. Важливо бути підтримкою дитини та бути готовим допомогти, якщо ця допомога знадобиться. Якщо ви ці фото ще не бачили аби відео, не просіть дитини їх показати. Не варто нав’язувати свою допомогу, забирати гаджети, видаляти соціальні мережі, моніторити усі канали, влаштовувати тотальний контроль, перевіряти всі чати. Важливо поговорити, пояснити, чому цього не варто робити, обговорити, як діяти у ситуаціях, не тільки коли хтось просить, а як коли, наприклад, хтось надсилає свої інтимні фотографії. Бо дуже багато дітей зіштовхуються з так званими дікпіками, непроханими фотографіями. Коли хтось надсилає свої інтимні фото.
Дітям варто розказати про те, що до 18 років заборонено створювати, поширювати, дивитися і пересилати порнографічний контент. Це може бути кваліфіковане як виготовлення, зберігання, розповсюдження дитячої порнографії. Це карається законом.
Як жити після секстингу, після того, як матеріали стали публічними?
Є потенційний ризик, що ці фотографії можуть завдати репутаційної шкоди через певний час, через багато років, коли людина досягне там якоїсь реалізації, матиме певний статус. Якщо говорити про підлітків, які зіштовхнулися з такою ситуацією, то це може потягнути за собою булінг, тяжкий психологічний стан. Батькам варто бути підтримкою, навчати інших дітей не булити та розуміти, хто є жертвою, а хто є кривдником в такій ситуації.
Джерело: Freepik
Головні поради для батьків:
- Порадьте дитині видалити інтимні фото або відео з гаджетів, якщо вона колись такі робила, або має чужі.
- Розкажіть про всі ризики секстингу. Починайте говорити з дитиною про секстинг не тоді, коли на вашу думку вона достатньо доросла для інтимного листування, а одразу, щойно у неї з’являється перший гаджет.
- Не соромте і не засуджуйте дитину, якщо вона займалась секстингом.
- Отримайте ще більше інформації на освітньому порталі https://stop-sexting.in.ua/adult/
- Зверніться за консультацією на Урядову консультаційну лінію 1545 (далі обрати “3”) – дзвінки безплатні та анонімні, лінія працює цілодобово.
- Запишіться до психолога #stop_sexтинг конфіденційно та безплатно у телефонному форматі чи онлайн. Для отримання підтримки потрібно заповни коротку форму на сайті.
- Мультфільми для батьків про секстинг серед підлітків.
Спецпроєкт створено за мотивами подкасту “Хороших батьків не блокують” від громадської організації #stop_sexтинг. Епізод 5 “Нюдси — це (не) нормально”, експерт Анастасія Забела — авторка блогу мільйонника “У трусах” в TikTok, секс-просвітниця та психологиня: https://li.sten.to/c5kglg7p
