В Україні продовжує набирати популярності субкультура квадроберів. Вона стала вірусною завдяки соцмережам, де підлітки публікують ролики, у яких наслідують поведінку тварин. Сам термін «квадробери» походить від англійського слова «quadruped». Це означає «чотириногий», і вказує на основну суть цього тренду: людина повторює рухи тварин, ходячи на чотирьох кінцівках і імітуючи інші аспекти їхньої поведінки.
Чи становить квадробінг загрозу для підлітків, читайте детально у нашому матеріалі. Відповідними поясненнями діляться фахівці у програмі «Сніданок з 1+1» та «Головне за день» на ТРК «Перший Західний».
Що кажуть про квадробінг психологи
Як пояснює психолог Наталія Лазаренко, квадроберство є своєрідною втечею від оточення, де дитина не знаходить підтримки та якісного спілкування, особливо якщо в родині або в школі виникають проблеми.
Окрім того, квадроберство може бути формою самовираження та творчої реалізації. Для багатьох дітей участь у субкультурах дозволяє доторкнутися до власного простору, де вони можуть бути тими, ким хочуть, і отримувати визнання у колі спілкування. Це також сприяє розвитку креативності та фантазії, що є позитивними сторонами цього руху.
«В контексті гри – багато людей в відгуках казали, що нехай собі діти бавляться – і справді це може бути, як задоволення базової потреби в спонтанності. Тоді у такий спосіб діти шукають нових, яскравих вражень. Також в контексті війни можемо трактувати таку поведінку, як втечу від реальності. Підлітки можуть використовувати таку участь, як спосіб уникання стресу», — ділиться поясненнями психологиня Роксоляна Балагурак.
Як реагувати батькам та чи варто хвилюватись
За словами експертів, не слід одразу панікувати, якщо ваша дитина захопилася квадроберством. Але і ігнорувати цю ситуацію не можна також. Вам слід з’ясувати причину, чому ваша дитина обрала саме цей напрямок для розваг для себе. Це можна зробити за допомогою щирої розмови. Слід поцікавитися захопленням дитини, а не засуджувати її.
Варто прийняти сторону дитини, але при цьому лояльно пояснити всі можливі ризики. Якщо ж дитина проявляє надмірну зацікавленість у даному тренді і не хоче повертатися до реальності, можливо, слід звернутися за допомогою до фахівця. У такі моменти підтримка — один із ключових аспектів, які не варто ігнорувати.
«Батькам у жодному разі не можна примусово виривати дитину з оточення квадроберів, щоб не отримати з її боку спротив і не зіпсувати стосунки. Дитина обиратиме те місце, де вона щаслива, тому потрібно діяти за принципом співпраці. Слід налагоджувати стосунки в сім’ї, щоб дитина була готова відмовитися від цього хобі. Якщо батьки вмовлятимуть дитину відмовитися від квадроберингу — це погіршить ситуацію. Варто діяти за принципом «клин клином вибивають». У сім’ї має бути більше позитиву для того, щоб дитина була самостійно готова зменшити цінність цього захоплення», — пояснює психолог Віталій Сторчеусов.
У чому може бути небезпека
Проте, попри певні позитивні аспекти, квадроберство має певні ризики. Психологи підкреслюють, що занурення у світ фантазії може призвести до психологічних проблем, і особливо тоді, коли дитина починає в повній мірі ідентифікувати себе з твариною. Це може вказувати на її потребу в професійній підтримці та якісному спілкуванні, а також у налагодженні сімейних зв’язків.
Крім психологічних моментів, існує ризик фізичних травм, оскільки квадроберство та інші його течії передбачають складні рухи тварин, такі як біг на чотирьох. Це може призвести до травм, якщо такі дії виконуються без належної фізичної підготовки.
Тому фізіологи радять займатися подібними хобі під контролем дорослих і не забувати про безпеку.
Звідки субкультура взяла свій початок
Засновником цієї течії вважається Кенічі Іто з Токіо, який у дорослому віці після відвідування зоопарку вирішив наслідувати поведінку мавпи. Аби вивчити всі особливості опорно-рухового апарату, хлопцеві знадобилося близько 9 років.
Звісно, поведінка Кенічі не могла не залишитися непоміченою, і на нього часто звертала увагу поліція.
Докладені японцем з часом дали свої плоди:
- у 2008 року він пробіг стометрівку навкарачки за 18,58 секунди;
- у 2013 році — за 16,87 секунди;
- у 2015 році — за 15,71 секунди.
Таким чином Іто став рекордсменом, а до нової техніки бігу стали придивлятися американські фітнес-тренери. Тому згодом в США з’явився вид тренувань під назвою «animal flow» — «вільні рухи в стилі тварини», які поєднують різні види активностей.
Субкультура квадроберів сьогодні
За словами психологів, цей тренд подобається дітям, оскільки має ігрову та творчу форму, а також дає їм можливість стати частиною групи однодумців. Квадробери — це відносно нове явище в українській культурі, і воно має дотичність до інших субкультур, таких як фуррі та теріантропи.
Фуррі — це люди, яким подобаються антропоморфні персонажі тварин з людськими рисами, а теріантропи вірять, що мають душу тварини. Обидві субкультури також стали вірусними у мережі і мають багато прихильників.
Своїми діями квадробори демонструють не лише просте наслідування тварин. Вони доповнюють поведінку масками, хвостами та навіть повноцінними костюмами, показуючи це у своїх роликах у соцмережах. Завдяки цьому субкультура набуває ще більшої популярності та впізнаваності, особливо на платформах TikTok і YouTube.
Квадроберство стало популярним, оскільки дозволяє підліткам переключитися від буденних справ і поринути в іншу реальність. Ця поведінка може допомагати їм боротися зі стресом та тривогою.
Які висновки
Квадроберство та інші течії цієї активності допомагають підліткам самовиражатися та розвивати творчі навички. Проте, як і будь-які інші субкультури, вони мають свої особливості та ризики.
Тому залишати поза увагою таке заняття своєї дитини точно не варто. Не засуджуйте її за це. Але залишайтеся з дитиною у постійному діалозі, аби розуміти її настрій, психологічний стан і потреби. А також за необхідності прийти на допомогу та стати для неї другом.
«Якщо дитина отримує емоції тільки від цього хобі, то вона буде себе ідентифікувати виключно в ньому. Якщо квадробіка — це лише 10 % від її захоплень, є шанс, що друзі-квадробери швидко «зблякнуть» на тлі більш цікавих захоплень», — підсумовує також Сторчеусов.