Для дорослих жахливі або злісні персонажі є неприємними, тоді як дітям, навпаки, вони подобаються.
Джерело: YouTube
Усі ми знаємо, як дітям подобаються страшилки. Однак коли дитина надто захоплюється монстрами, батьки починають турбуватися за її психіку, адже дорослій людині захоплення хорором здається шкідливим.
У цьому матеріалі знайдете пояснення чому діти обирають за улюбленців монстрів і чи варто боятися їх впливу на психіку.
Чи можна дозволяти дітям дивитися страшилки? Думка психологів
У дітей старше трьох років спостерігається активний розвиток емоційного інтелекту. Завдяки цьому вони вчаться захищати себе від стороннього негатива. Страшилки в даному випадку допомагають усвідомлювати і долати страх, а також надають яскраві емоції.
Тобто в самому інтересі до негативних героїв немає нічого поганого, проте необхідно слідкувати, щоб сюжети відповідали віку і характеру дитини.
Дітям молодше трьох років жахи заборонені, адже малюки ще не до кінця можуть відрізняти вигадку від реальності. Інакше, це може травмувати психіку і особистість.
Дитина 4-6 років може поступово знайомитися зі страшилками, за умови, що вона не дуже вразлива. Важливо, щоб ці жахи не були натуралістичними, відповідали віку і загальна атмосфера не була занадто напруженою.
З віку 6-7 років дитяча психіка стає більш стабільною, поступово з’являються навички самоконтролю і емоційної стабільності. Дитині вже можна грати з будь-якими іграшками і в міру дивитися відео або ж в ігри, що відповідають віку.
Джерело: YouTube
Одними з найпопулярніших монстрів серед дітей є Хагі Вагі та Кісі Місі. Це персонажі комп’ютерної гри Poppy Playtime, яка здобула свою популярність через багаточисельні обзори YouTube-блогерів. Хагі Вагі виглядає як величезна антропоморфна істота дуже високого зросту, з синім хутром, довгими руками та ногами, трикутною головою, круглими очима та великими червоними губами. Має характерну міміку — широко посміхається, оголюючи кілька рядів гострих зубів. Примітно, що в роті Хагі Вагі має ще один рот, теж повний зубів.
За сюжетом колишній співробітник фабрики іграшок Playtime Co відправляється на занедбане виробництво, щоб розслідувати загадкове зникнення всіх працівників і відновити події катастрофи, що там сталася. Всередині будівлі за ним починає гнатися Хагі Вагі. Кісі Місі – це жіноча версія Хагі Вагі, іграшка такого ж типу, тільки рожевого кольору та з бантиком на шиї. У грі цей персонаж фігурує побічно – на стінах занедбаної фабрики можна побачити лише зображення героїні.
Психологи кажуть, що через страшилки діти можуть долати власні страхи. Це можуть бути речі, про які дитина соромиться говорити вголос, але, знайшовши схожі почуття у персонажа історії, вона розуміє, що ці почуття властиві комусь ще, і відчуває через це полегшення.
Крім того, правильно пережитий досвід зі страшними історіями може добре впливати на розвиток впевненості в собі. Ототожнюючи себе з героєм, дитина несвідомо відчуває свою причетність до ситуації і, завершуючи шлях успішно, відчуває перемогу над страхом, яка може стати імпульсом для підвищення самооцінки.
Джерело: YouTube
Чи потрібні дитям страшні історії?
Так.
- Без зла не буває добра. Не знаючи почуття страху, неможливо розрізнити почуття безпеки.
- Саме ті історії, які ми знаходимо страшними, часто стосуються тем, які не обговорюють вголос: самотність, втрат близьких, страх смерті.
Ні.
- Якщо дитина чутлива, тривожна в повсякденному житті, то не варто провокувати непідготовлену психіку.
- Завжди варто звертати увагу на вікові рекомендації. В ранньому віці діти погано здатні відрізняти фантазії від реальності, деякі історії можуть по-справжньому злякати малюка.
Якщо ви побачили, що після гри або перегляду страшного контенту дитину тривожать жахи, то необхідно виключити такий контент і поговорити з нею про його страхи.
Іноді за страхом перед конкретним монстром ховаються більш глибокі проблеми і переживання, тому не бійтеся звертатися до психолога.
В інтересі дитини до страхів немає нічого поганого, так дитяча психіка вчиться працювати з негативом і страхами. Завдання батьків — допомогти з усім цим розібратися та убезпечити від контенту, який не відповідає віку та характеру.
