Назва «едипів комплекс» знайома батькам, але найчастіше його трактують, як сильну прихильність хлопчика до мами в дитячому віці. Насправді він може стосуватися обох статей (у дівчаток називається комплекс Електри). Чи небезпечні прояви цього комплексу, як це може відбитися на майбутньому дитини і що робити батькам?
Що таке едипів комплекс?
Едипів комплекс — несвідомий або свідомий сексуальний потяг дитини до батьків протилежної статі і подвійні почуття до іншого з батьків (часто ці почуття межують з негативними). Це поняття ввів в психоаналіз на початку ХХ століття австрійський вчений Зигмунд Фройд. Назву Фройд взяв, ґрунтуючись на сюжеті давньогрецької драми Софокла «Цар Едіп», в якій головний герой через незнання вбиває свого батька і одружується на власній матері.
Малюки часто запитують у батьків: «Кого ти любиш більше – мене чи тата (маму)?», вимагають «Я буду спати разом з вами!», заявляють «Я виросту і одружуся на мамі».
Така поведінка характерна для дітей на певному етапі розвитку. З віком приходить розуміння свого «я» в родині, і поведінка корелюється. Однак якщо цього не відбувається, мова йде вже про едипів комплекс.
Едипів конфлікт – попередник едипового комплексу – виникає у дитини у віці 2-3 років. В цей час малюк проходить стадію самоідентифікації, перестає відчувати себе єдиним цілим з мамою і розуміє, що знаходиться в союзі «мама-тато-дитина».
Перебуваючи в едиповому конфлікті, малюк відчуває досить сильні ніжні почуття до батька протилежної статі, а до іншого з батьків навпаки – дуже прохолодні.
Вважається, що до 5 років цей конфлікт повинен вирішитися.
ВАЖЛИВО! Вихід з фази едипового комплексу дозволяє дитині усвідомити відмінності між статями і кордони між поколіннями.
Позитивний і негативний едипів комплекс
Якщо син відчуває сексуальний потяг до власної матері, що веде за собою бажання усунути батька в якості суперника – це позитивний едипів комплекс. Згодом страх покарання (за Фройдом – комплекс кастрації) пригнічує в дитині такі бажання. А оскільки хлопчик не в змозі замінити батька, конкурувати з ним, і добре розуміє це, він перебирає на себе риси характеру тата, копіює поведінку дорослого чоловіка і це формує його особистість.
Але бувають ситуації, коли у хлопчика спостерігається бажання замінити батькові мати як сексуальний об’єкт – це негативний едипів комплекс.
Досить часто обидва різновиди поєднуються в поведінці маленької дитини, психоаналітики вважають, що це наслідок внутрішньої бісексуальності, яка властива людям.
У дівчаток ця фаза розвитку називається ще «комплекс Електри» (поняття ввів психоаналітик Карл Густав Юнг) – за сюжетом ще однієї драми Софокла, в якій головна героїня вбиває свою матір, бажаючи помститися за батька.
ВАЖЛИВО! Коли дитина пройшла стадію самоідентифікації (по Фройду – у віці 5 років), стадія едипового комплексу закінчується. Малюк ідентифікується з одним батьків своєї статі і його сексуальні інстинкти пригнічуються. Цей період проходить безболісно, якщо відносини в родині були довірчими, нетравмуючими і не дуже вільними. Якщо ні – при наявності психологічної травми ми будемо мати справу з дитячим неврозом.
Як проявляється едипів комплекс?
Син проявляє підвищений інтерес до мами, хоче, щоб вона належала тільки йому. А тато для нього тепер суперник.
Дівчата ревнують тата до мами і прагнуть безроздільно заволодіти його увагою.
Діти кажуть багато компліментів батьку протилежної статі, вимагають постійного тілесного контакту, намагаються розлучити батьків, щоб ті якомога менше часу проводили разом.
Відносно батька протилежної статі мають місце ревнощі, агресія, бажання зайняти його місце.
Парадоксально, але в цей же час у дитини наявні страх покарання, почуття провини за свою поведінку і побоювання втратити любов батьків.
Едипів комплекс диктує двоїсте ставлення малюка до батьків: любов і ненависть одночасно, бажання бути схожим на них і бажання знищити їх.
Проявлятися едипів комплекс може в таких ситуаціях:
прояви агресії під час гри з мамою або татом (дитина нібито випадково може сильно вдарити представника своєї статі);
капризи і непослух в присутності батька-«конкурента»;
образи і сльози, коли батьки знаходяться разом;
постійне бажання спати на батьківському ліжку між батьками;
скарги на «страшні сни», енурез (не можна ж спати в мокрій постілі!) і ще багато способів і хитрощів, щоб опинитися в ліжку з батьками.
Як поводитися батькам?
Взаємини з протилежною статтю, сексуальність, схема побудови майбутньої сім’ї дитини формуються в залежності від того, як пройдена фаза едипового комплексу.
Яку лінію поведінки вибрати батькам, щоб не нашкодити своєму малюкові?
Перш за все, не потрібно занадто сильно реагувати на будь-які прояви едипового комплексу. Треба бути спокійним, впевненим і в міру м’яким.
Ні в якому разі не можна відповідати агресією на агресію, але не варто й прихильно приймати наполегливі прояви любові дитини.
Ігнорувати почуття дітей теж не вихід. Своєю участю, підтримкою ви допомагаєте їм вирішувати внутрішні проблеми, створювати зрілі відносини і коригувати свою імпульсивну поведінку.
Потрібно пояснювати малюкові, що в суспільстві є табу, і мама не може стати дружиною сина, а дочка не може вийти заміж за тата. Не допускайте, щоб дитина повірила, що така ситуація можлива.
Треба сказати, що стадію едипового комплексу всі діти проходять по-різному: у когось кардинально змінюється поведінка, а хтось дуже спокійно і швидко переключається в своїй «любові» на представника іншої статі, але не родича: виховательку, дівчинку або хлопчика в дитячому садку, друга батька.
Що під забороною в період, коли малюк переживає едіпову стадію розвитку? Поцілунки в губи з дитиною, будь-які сексуалізовані доторки, спільні купання у ванні.
Дитина повинна «програти» в боротьбі за батька протилежної статі – в цьому основне завдання дорослих. Малюк повинен зрозуміти, що відносини між мамою і татом – дорослі, а йому такі будуть доступні тільки коли він виросте. У цьому ж віці має сформуватися розуміння, що інцест – це табу в нашому суспільстві.
Найголовніше для батьків – твердість і послідовність, і в той же час – розуміння, підтримка і любов до дитини.
ВАЖЛИВО! Якщо едипова стадія прожита малюком неправильно або залишилася незавершеною, ставши дорослими, хлопчики можуть шукати собі в супутниці життя «матусю», а дівчинки – «татуся», щоб компенсувати недоотримане в дитинстві. Дитячі комплекси залишають відбиток на характер людини і цілком здатні зіпсувати йому доросле життя. Тому, якщо ви відчуваєте, що не в змозі впоратися з поведінкою дитини самостійно, зверніться до дитячого психолога, щоб виправити ситуацію.