У 2020 році кіберспорт було офіційно визнано видом спорту в Україні. Чемпіонати з мільйонними призовими фондами, тисячі учасників, турніри, кубки й цілий світ захоплених вболівальників та справжніх зірок змагань.
Відгородити дитину від теми відеоігор у сучасному світі, мабуть, неможливо. Тому батькам варто розбиратися у цій сфері. Тож, з якого віку дитині можна грати в онлайн-ігри? Як зрозуміти, які з них безпечні, а які краще заборонити? Чому відеоігри — це не лише шкода, і чи правда, що вони можуть приносити й користь? Ці питання обговорили у фінальному десятому епізоді подкасту “Хороших батьків не блокують” від #stop_sexтинг у співпраці з The Ukrainians Media. Експертом епізоду став тренер-методолог громадської організації #stop_sexтинг Василь Філоненко.
Чому деякі ігри мають вікові обмеження?
В іграх вікові обмеження означають, що в цій грі буде контент, який може травмувати або заподіяти психічну шкоду дитині. Пізніше це може бути проблемою для дитини. А якщо в дитини є проблема, це автоматично стає великою проблемою для батьків.
Хочу поділитися особистою історією: в дитинстві я був дуже запеклим геймером. Доходило до того, що в мене батьки просто забирали з дому мишку, дроти від комп’ютера, щоб я не зміг грати в якусь гру. Але я знаходив способи, як пограти в гру, незалежно від того, чи були там якісь девайси, чи не були. Тобто дитина в будь-якому випадку знайде шляхи, як пограти в гру. Але такі ситуації матимуть певні наслідки для батьків: порушення довіри.
Тож, важливо не забувати про вікові обмеження ігор. Якщо це не вказано в самій грі, то можете побачити на сайті Pan-European Game Information — це європейська рейтингова система відеоігор, в якій є класифікація вікового рейтингу по іграх в 38 країнах Європи.
Скільки часу діти різного віку можуть безпечно проводити в онлайн-іграх?
Одна з торгових організацій інтерактивної індустрії розваг у Великобританії за результатами своїх досліджень рекомендує, що гра повинна бути частиною здорового і збалансованого способу життя: 15-хвилинні перерви, кожні 45-60 хвилин. Американська академія педіатрії стверджує, що потрібно грати в ігри не більше 60 хвилин у будні дні, тобто в дні, коли в дитини є школа, і дві години — у вихідні. Дітям до 6 років рекомендується не користуватися і не грати в онлайн-ігри більше однієї години на день.
Якщо дитина хоче грати в якусь гру, яку всі обговорюють у школі, але вона не відповідає віку, що можна зробити?
Діти також можуть відчувати тиск з боку однокласників. Вам потрібно поспілкуватися з дитиною і пояснити, чому ця гра їй не підходить. Але тут важливий інший момент — це почути точку зору дитини, чому вона хоче грати в цю гру. Щобільше, можна вийти на інший рівень обговорення і поспілкуватися із вчителем і батьками дітей, які спонукають вашу дитину завантажити цю гру.
Які можуть бути ризики та небезпеки в онлайн-іграх?
У першу чергу, це різні види шахрайства: маніпуляції ігровою валютою. Другий момент: в деяких іграх діти можуть грати та спілкуватися буквально з будь-ким по всьому світу. Вони можуть зіткнутися з нецензурною лексикою, залякуванням, агресією, кібербулінгом. Ви можете грати в багатокористувацьку командну гру, і хтось буде звинувачувати вас у тому, що ви погано граєте. І навіть є один випадок: після однієї з таких ігор одному з французьких гравців вдалося знайти свого опонента, він до нього прийшов і штрихнув його ножем.
Основне правило — що в онлайні потрібно бути собою. Ми маємо розуміти, що онлайн-світ сповнений людей, які видають себе не за тих, ким вони є насправді. І Дослідження доводять, що в онлайн-ігри найпростіший спосіб зловмисників почати комунікацію з дитиною. Наслідки неконтрольованого споживання онлайн-гри це також — ожиріння, проблеми з навчанням, здоров’ям, з поставою тощо.
Як родині вберегти фінанси або дитині свої кишенькові гроші, бо часто дитині складно не купувати щось в іграх?
Функції покупок в іграх можна відключати, коли ми налаштовуємо батьківські контролі. На ігрових консолях або в додатках ми обмежуємо або виключаємо зовсім транзакції. Якщо дитина має власну банківську карту, то це має бути юніорська карта, яка не дозволяє дітям робити транзакції без відома батьків. І не менш важлива порада — не прив’язуйте свої фінансові дані до девайсів, якими користується дитина.
Які терміни можуть використовувати геймери, діти, які грають, аби батьки зрозуміли хоча б базовий контекст, про що говорить їх дитина?
Перед тим, як спілкуватися з дитиною про якусь онлайн-гру, важливо знайти максимально багато інформації про неї. Один із термінів — це “нуб” (англ. noob). Це глузливий термін, який використовується для опису нових гравців або тих, хто погано грає. Наступний термін — “лут”. Це процес, коли ви перемогли свого ворога і забираєте його зброю, амуніцію, аптечки тощо. Термін “токсік”- доволі поширений, використовується для опису гравця, який демонструє погане ставлення і поведінку до тих людей, з якими він грає в гру. Термін “потна катка” — означає, що незрозуміло, хто може виграти. Далі, таке слово, як, “скін” — використовується для зміни зовнішнього вигляду персонажа або предмета.
Загальний висновок — термінів дуже багато. Я б рекомендував зануритися в інтернет-пошуковик та, наприклад, якщо дитина грає в “Дота 2” прописати в пошуку: «Дота 2 терміни» або англійською, наприклад, «Дота 2 definition», або «vocabulary», тобто словник. І вам величезна кількість сайтів запропонує визначення приблизно цих самих слів, щоб ви розуміли, що це взагалі таке означає.
Що робити, якщо ваша дитина мріє стати кіберспортсменом? Як на це реагувати?
Насправді дуже серйозне питання, тому що ми на початку згадували, що величезні турніри, величезні призові, цей спорт дуже активно розвивається. Отже, важливо з дитиною встановити приземлений погляд на ситуацію, що це дуже важка робота. Це обмеження, штрафи, дисципліна, професійні наслідки для здоров’я. Не треба бути категоричними проти захоплень дитини.
Що корисного може бути для дітей в онлайн-іграх?
У першу чергу це розвиток навичок дитини: стратегічного мислення, креативності, координації, логіки, розуміння і взагалі створення уявлення про Всесвіт. Ви не повірите, але за допомогою деяких онлайн-ігор можна вивчати історію. По-друге, це співпраця і соціалізація. Багато ігор вимагають співпраці та взаємодії між гравцями. Наступний момент – це економічні аспекти. Онлайн-ігри дають фінансову грамотність і розуміння управлінням ресурсами. Крім того, онлайн-гра – це шанс для пошуку власного хобі. Наприклад, з побудови якихось кубиків, дитина може зрозуміти, що вона хоче стати архітектором.
Основні поради для батьків про онлайн-ігри
- Вікові обмеження. З цим батькам допоможе європейська рейтингова система відеоігор Pan-European Game Information. Читайте про вікові рейтинги на їхньому сайті. Розкажіть дитині про вікові обмеження і не забороняйте ультимативно, а детально розберіть в розмові, якщо їй ще рано грати у ту чи іншу гру.
- Контроль часу. Візьміть за орієнтир дані Американської академії педіатрії: не більше як година гри у будні дні й до двох годин — у вихідні. Обов’язково варто робити перерви кожні 45 хвилин гри.
- Батьківські контролі. Встановіть батьківський контроль на комп’ютері чи гральній консолі. Обмежте можливості голосового і текстового чатів, встановіть паролі на онлайн-розрахунки та приєднайте акаунт дитини до своєї електронної пошти. Так ви зможете вберегти дитину, не порушуючи її особистих кордонів.
- Розвиток навичок. Пам’ятайте, що онлайн-ігри — це не лише про ризики. Це також розвиток навичок дитини: стратегічного мислення, креативності, координації, логіки, розуміння, створення уявлення про Всесвіт, співпраця і соціалізація, фінансова грамотність і шанс для пошуку власного хобі. Тож, не треба бути категоричними проти захоплень дитини.
Спецпроєкт створено за мотивами подкасту “Хороших батьків не блокують” від громадської організації #stop_sexтинг. Епізод 10 “Моя дитина живе світі онлайн-ігор”, експерт епізоду — тренер-методолог громадської організації #stop_sexтинг Василь Філоненко: https://li.sten.to/gwjpjy88