Запрошуємо взяти участь у конкурсі до Дня матері «ДИТИНА — МОЄ НАТХНЕННЯ».
Материнство – це очікувана і природна подія, одне з найбільших знаних нами чудес. Це особливий дар, який наближає жінку до Творця. Це одночасно велика радість від появи нового життя та тривога, щодо майбутнього дитини та її матері. Новий досвід, стан душі, які вимагають переосмислення свого попереднього життя та напрацювання нових ідей та поглядів щодо майбутнього.
Поява дитини (двох, трьох…) в родині — це нова модель стосунків не тільки між чоловіком і дружиною, а й між їхніми батьками та друзями. Це зміна професійних пріоритетів, нові вимоги до планування часу. Нові виклики, можливості та шанси…
Поява дитини в родині – це чудова мотивація творити щось нове, добре та світле.
Поява дитини в родині – це колосальне джерело натхнення, креативу та любові для її батьків, а особливо (День матері незабаром» ))) молодих матусь.
Якщо дитина надихнула вас змінити життя, розкажить про це! Взяти участь у конкурсі «Дитина — моє натхнення» дуже просто:
1. Заповніть анкету учасника конкурсу: https://goo.gl/forms/FCSstHvyI51HsSjf2
2. Організатори конкурсу публікують історію на своїй сторінці FB.
3. Зберіть якомога більше Like
Можливо, саме Ваша історія надихне когось на цікаву справу)
Трьома історіями натхнення ми ділимось з Вами зараз…
Історія №1 Джерело натхнення — дівчинка Іванка. Проект — смачні карамельки ручної роботи LOL&POP — засновниця і керівниця Alona Tokar
«Коли в твоєму житті з’являється дитина, це завжди несподівано. Як би я не готувалася до цього, які б історії мені не розповідали ті, в кого вже є діти, це було дуже несподівано. В перший тиждень я взагалі не вірила в те, що я мама, це моя дитина і життя якось змінилось. Я не розуміла в який бік воно змінилось, і як тепер будуть проходити мої дні. Але всередині було вже якось по-іншому. Дуже тепло і так, наче готовий весь світ тримати на своїх плечах. Якесь вже більш-менш свідоме відчуття того, що я мама до мене прийшло, коли Іванці було місяці 3. Ця маленька дівчинка посміхалась до мене, категорично не хотіла спати і періодично щось мені розповідала на мові, яку я, нажаль, на той момент не розуміла.
Десь приблизно тоді, я зрозуміла, що я вже не хочу ні на кого працювати, що хочу сама керувати своїм часом, мати свою справу і змінювати світ. Заради цієї усміхненої малої. Ми з чоловіком поспілкувались про це і дійшли згоди. Він також не бачив майбутнього в праці на когось. Важко сказати, чому ці думки, чи ідеї не прийшли до нас раніше. Можливо, вони і були, але ти якось жив, тобі було нормально, всього вистачало, але тут з’явилась ВОНА і все отримало інший зміст. Після народження Іванки моя власна продуктивність зросла. Я стала ставитись до планування часу більш відповідально і в мене був чіткий графік. В мене було таке враження, що я могла бути на ногах по 20 годин і не відчувала втоми.
Ми шукали свою ідею і знайшли, випадково, вночі, коли я шукала щось по роботі. Коли їй було півтора роки, ми вже запустили свій бізнес і можна сказати, що в нас з’явилась ще одна дитина – LOL&POP. Так само несподівано, і так само ми були трохи розгубленими, тому що кожен підприємець добре знає, що коли у тебе свій бізнес, часу в тебе набагато менше, ніж коли ти працюєш на когось. Але плюс в тому, що все одно ти керуєш своїм часом. Іванка надихає нас кожен день. Навіть є деякі солодощі, які зроблені саме з думками про неї. Вона головний дегустатор і головний критик. Вона – любов, космос і натхнення. Вона робить мене щасливою і кожен день вона робить мене краще».
Для учасників конкурсу Альона приготувала солодкі смаколики LOL&POP.
Історія №2 Джерело натхнення — дівчинка Ярослава. Сімейний фотограф Анастасія Черкіс– дитячі та сімейні фотосесії та фотопроекти
«Майже усе своє життя ми проводимо у пошуках себе. Шукаємо, чим нам займатися, у що вкладати свою душу й усі сили. Мені ж, насправді, надзвичайно пощастило. Мені у моїх пошуках себе і сенсу життя допомагають мої діти.
Так, саме вони стали першими, хто потрапив в об’єктив мого фотоапарату і досі є головними героями більшості моїх знімків. Саме діти допомогли мені зрозуміти, що в цьому житті я можу дарувати задоволення і щастя іншим людям своїми фотокартками. Кожен з них допомагає мені по іншому подивитися на себе, на те, як спілкуватися з дітьми різного віку, різної статі, у різних ситуаціях… Саме завдяки моїм дітям я є тим, хто я є
Якось, ще з маленькою Ясею я зрозуміла, що більше не хочу сидіти в офісі і займатися маркетингом у сфері комерційної нерухомості. З того часу я багато чого спробувала: від хендмейду до вчителювання. Але, найдовше й найефективніше мені вдалося займатися фотографією. Коли мені кажуть, що в мене виходить бачити світ і людей зовсім не так, як у всіх інших, я дякую своїм дітям, адже я стільки усьому вчуся у них: підглядаю щоразу, як вони спілкуються з іншим, як виходять з різних ситуацій. Це дуже допомагає! Ну і найгостріші критики це мої діти. Якщо їм подобається, значить все ОК!
Спершу в моєму житті з`явилася космічна дівчинка Ярослава. Те, як вона до нас прийшла, що ми переживали перший рік її життя дуже сильно змінило нас усіх. Вона і зараз продовжує дивувати мене і оточуючих. Своєю чуйністю, відкритістю, безпосередністю, любов`ю, ніжністю і при цьому усьому наполегливістю і залізними нервами. Вона сама у 7,5 років вирішила, що хоче бути відомою фігуристкою. Всі навколо тільки посміялися з нас і сказали, що це дурня. Адже, щоб бути спортсменкою, потрібно починати з 4 років. Принаймні, у нашій країні. Менше ніж за два роки Яся догнала дівчат свого віку і розвивається далі. Скільки було падінь, скільки сліз, скільки разів я думала, що це того не варте. Але, наша донька ні разу не сказала, що вона кидає. Щодня 1000 стрибків, 3-4 години тренувань, мільйон обертів і перегляд найкращих прокатів фігуристок світу. Вона вчить мене ніколи не здаватися, якщо в тебе є мрія. Так, перешкоди нас підстерігають на кожному кроці. Проте, якщо є мета, є бажання досягти чогось – ніколи не можна здаватися!
Можливо, я б і не звертала увагу на бідних бездомних тварин, якби не величезне добре серце моєї доні. Кілька років тому, дякуючи багатьом людям, нам з нею вдалося врятувати 18 цуценят. Усі вони знайшли собі новий дім, дякуючи Ясі. Ми годували їх, вкривали, мили й шукали господарів. Адже на вулиці був Лютий місяць, страшенний мороз і вони увесь час вибігали на дорогу.
Щоразу, коли я роблю новий фотопроект, це означає, що я в якийсь момент побачила ці образи в своїх дітях. Так було з півоніями, під якими Яся сиділа й малювала, так було з яблуневим садом восени, із кращими фігуристами України і навіть з дітьми на підтримку Євроінтеграції.
Бути жінкою, ніжною, доброю, спокійною й терплячою вчить мене не тільки чоловік. Майже 7 років тому в нашій родині з’явився хлопчик на ім’я Денис. Це справжній енерджайзер! Якщо ви бачили хоч раз відео ролики про те, як мама спокійно, навіть не дивлячись у той бік, ловить однією рукою дитину, а іншою чи то вазу, чи то комп’ютер, то це про нас. Це хлопчик, у якого в прямому сенсі все горить в руках. Він пішов у 8 місяців під час фотосесії. Сиділи 10 дітей у підгузках, з метеликами – джентельмени, у ‘пачках’ – дами. І тут, один з них встав і пішов… З квіткою в руці йшов до мене мій джентльмен. Фотографу-мамі довелося відкласти камеру й радіти першим крокам синочка! Саме завдяки моєму синові три роки поспіль проводилася міжнародна фотовиставка на підтримку грудного вигодовування «З молоком матері». Саме його вічні «чому» спонукають до постійного пошуку відповідей на ті питання, про існування яких ти навіть не здогадувався. Саме він увесь час підтримує так званий «інтелектуальний голод» в мені. Він надзвичайний: експериментатор, конструктор, чомусик і просто хлопчик, якого неможливо не любити!
Ну і нарешті — Лео! Наше чудове хлопченя! Найменший син поки що вчить мене бути мамою-універсалом. Людиною, яка має 8 рук, наче Шіва, жінкою, яка контролює усіх домашніх, планує день, тиждень, місяць, рік.
Сподіваюся, що саме з Левом я пересилю себе і сяду за кермо. І цьому теж буду завдячувати своїм дітям. Вони щоразу надихають мене на нові досягнення.
Цього разу я зрозуміла, що навіть годуючи грудьми можна продовжувати займатися улюбленими справами. Я обожнюю бігати! Думала, що коли буду годувати дитину, не зможу собі цього дозволити. Але, зараз, коли Леву вже 2 місяці, я продовжую бігати, знімати, їздити, вчитися і відпочивати.
Думаю, що усе це я бачила в дитинстві. Коли, моя мама Ольга Карабиньош, надихаючись нами з братом, вчилася в університеті майже в 40 років здобуваючи нову освіту, відкриваючи справу свого життя після навчання, займаючись спортом і тримаючи себе у прекрасній формі! І зараз ще дуже часто, я дивлюся на свою маму і кажу собі: «Ось так треба жити! Так треба любити життя, людей, дітей і світ!»
Господь дав нам можливість розвиватися, постійно любити і насолоджуватися батьківством! І я дякую йому за це щодня!
Історія №3 Джерело натхнення – дівчинка Софійка. Проект – центр розвитку дитини та сімейного дозвілля ВУЛИК ІДЕЙ Клуб розумних дітей — засновниця та керівниця Olena Dubas-Chorniuk
Життя жінки змінюється після народження дитини.
Переконана на власному досвіді)
Дитина надихає батьків, сприяє розкриттю їх природних талантів. Так, поява старшої доньки Софійки надихнула на створення дитячого простору для розвитку дітей. До декрету я працювала на керівній посаді, тож мала досвід в організації і керуванні проектом. І мріяла про власну справу. Коли Софійці було 1,6 рочки зайнялась пошуком центру розвитку, і виникло бажання відкрити власний сімейний центр. Через 6 місяців відкрився 1- й «ВУЛИК ІДЕЙ» Клуб розумних дітей. Це був 2008 рік. Через 2 роки, спільно ще з однією мамою, Yuliya Zherlitsina, створили громадську організацію і розширили напрямки діяльності.
ВУЛИК ІДЕЙ – це затишний простір для діток і батьків. Це можливість проявити свою креативність, творчість, бути поруч з дітками, якісно проводити спільний час. Бо саме це вони будуть згадувати, коли подорослішають. Коли у них з’являться свої діти. Жодна матеріальна складова не в змозі замінити ЖИВЕ СПІЛКУВАННЯ.
Щаслива, що простір «ВУЛИКА ІДЕЙ» об’єднує свідомих і відповідальних педагогів і батьків. Кожен має можливість приєднатись до діяльності, яка цікава і актуальна для нього в даний момент:
— розвиток дитини ( різноманітні розвиваючи заняття, творчі заняття, іноземні мови, хореографія);
— відвідати сімейний домашній дитячий садочок;
— відвідати дитячі або родинні свята;
— прийняти участь у соціальних або благодійних проектах;
— відвідати майстер-клас чи зустріч з спеціалістом ( педіатр, педагог, психолог);
— подорожувати спільно з іншими родинами;
— поспілкуватись за чашечкою чаю з іншими матусями.
Для мене це справжня родина бджілок), де шумно і весело, затишно і спокійно, як вдома. Місце, куди хочется повертатись.
В цьому році ВУЛИКУ ІДЕЙ святкує 9 років!
Тож запрошую всіх на день народження, 14 травня, 11:00, Куренівській парк)
І запрошую ділитись своїми історіями натхнення. Розмір проекту значення не має. Головне, щоб Ваша діяльність була в задоволення.
Запрошуємо ділитись своїми історіями та вигравати подарунки від організаторів і партнерів конкурсу.
Умови участі у конкурсі:
- Заповніть анкету учасника конкурсу: https://goo.gl/forms/FCSstHvyI51HsSjf2
- Організатори конкурсу публікують історію на своїй сторінці FB.
- Зберіть якомога більше Like
- 3 учасника, які отримають найбільшу кількість Like, отримають подарунок.
Призовий фонд:
— організація дитячого свята від ВУЛИК ІДЕЙ Клуб розумних дітей
— набір карамельок LOL&POP
— фотосесія від Анастасія Черкіс
Старт конкурсу — 25 квітня
Фінал конкурсу — 14 травня
Організатор: ВУЛИК ІДЕЙ – центр розвитку дитини та сімейного дозвілля.
Партнери: Журнал «Мой Ребенок», moirebenok.ua, LOL&POP, Колесо Жизни
Відповіді на всі питання тут — 050-648-19-07 Олена
