Спосіб прискорити народження дитини, під назвою прийом Крістеллера, досі застосовують у деяких пологових будинках, зокрема, в Україні.
Джерело: Shutterstock
Суть цього варварського методу пологової допомоги — фізичне натискання на живіт, точніше, на дно матки під час потуги, коли голівка вже прорізалася, але жінка не може сама впоратися. Його мета – прискорити вихід плода, особливо, якщо родова діяльність слабка.
ІСТОРІЯ ПРИЙОМУ КРІСТЕЛЛЕРА
Такий своєрідний спосіб допомогти дитині народитися запропонував німецький акушер-гінеколог Самуель Крістеллер у 1867 році, для того, щоб допомогти дитині при загрозі гіпоксії (коли голівка вже помітна, але мама не в змозі виштовхнути плід і дитина починає задихатися). Тиск на дно матки допомагав плоду вийти швидше – сам лікар знав про можливі ризики, але вважав побоювання перебільшеними та порятунок життя дитини перевищував ризики.
ЯК ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИЙОМ КЕСТЕЛЛЕРА
Всесвітня організація охорони здоров’я визнала цей метод неприпустимим і в доповідях спеціальних доповідачів в ООН та інших міжнародних організацій, зарахувала до великого списку акушерської агресії. В Україні, як і в більшості цивілізованих країн, застосування методу Крістеллера заборонено наказом МОЗ. Але за радянських часів його застосовували досить часто і, на жаль, деякі «фахівці» використовують його й у наші дні.
Уявіть, що ви лежите на кріслі, знесилена та безпорадна, а на вас зверху навалюється туша акушерки або чоловік-лікар. Як правило, у цьому випадку «помічник» використовує всю силу, яка в нього є, включаючи масу свого тіла. При цьому зазвичай у вашу картку це взагалі не запишуть, найчастіше акушери не сприймають прийом Кестеллера як медичну процедуру, а значить, у разі ускладнень, викликаних цією дією, довести ви нічого не зможете.
Джерело: fotobank.ua
МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙОМУ КЕСТЕЛЛЕРА
Цей метод небезпечний як для мами, так і для дитини. До можливих ускладнень відносять:
Для дитини: викривлення хребта дитини в області шийних хребців та основи черепа, забиті місця, гематоми, внутрішньочерепна кровотеча, порушення роботи центральної нервової системи, гіпоксія, смерть.
Для мами: розрив матки, розриви піхви та промежини, передчасне відшарування плаценти, внутрішня кровотеча, пошкодження печінки, перелом ребер, смерть.
Під час пологів жінка особливо вразлива і практично перебуває у владі тих, хто має допомагати. Якщо ви не дуже довіряєте лікарю та акушеркам, варто перестрахуватися та подумати про партнерські пологи. І не важливо, хто буде поряд з вами – чоловік, мама, сестра чи доула, головне, щоб ця людина знала, що медперсонал не повинен робити за жодних умов.
Я, хоч і лікар, але згадую свої перші пологи з гіркотою та моральним болем, хоча лікарські помилки усвідомила лише з роками, коли сама стала фахівцем. Я пам’ятаю, як тиснули на живіт простирадлами, а потім і власними тушками, мало не застрибуючи на нього. Було боляче? Було страшно, що матка ось-ось не витримає та розірветься.
Власне кажучи, статистика розривів матки та акушерської травми показує, що високі їх рівні (у тому числі смертності породіль) не серед жінок після кесаревого розтину, а у першородних, де немає жодного рубця на матці. І саме у тих країнах, де рівень акушерської допомоги низький. Це говорить про те, що пологи ведуться грубо, із застосуванням тих методів, які підвищують рівень акушерської травми. Ми зараз називаємо це акушерським насильством.
Коли мене запитують, як уникнути розривів шийки матки та піхви під час пологів, мені дуже важко пояснювати, що профілактика розривів багато в чому залежить від якості ведення пологів, тобто навичок медперсоналу, що приймає пологи. Зловживання лікарськими препаратами, що стимулюють скорочення матки, використання сили при народженні дитини, смикання за пуповину, ручні огляди порожнини матки без знеболювання, накладання швів без знеболювання — це і багато іншого належить до акушерського насильства. І воно існуватиме доти, доки самі жінки з цим миритимуться, доки не буде жорсткого контролю дії лікарів та акушерок з боку тих інстанцій, які повинні перевіряти якість послуг, що надаються.
