Сьогодні розглянемо найважливіші теми стосовно збереження гостроти зору в дітей. Ми поспілкувалися з провідним спеціалістом дитячого відділення центру “Ексімер”, лікарем вищої категорії, членом Асоціації дитячих офтальмологів України, фахівцем з ортокератологічного лікування Оленою Варгою. Експертка назвала 5 головних питань, які варто поставити окулісту.
Джерело: freepik
Які правила догляду за зором дитини?
Наразі це одна з найважливіших тем, бо через активне використання гаджетів зорова система інтенсивно навантажується. А дитячий організм ще не має резервів, які можуть переробити такий масив інформації. Тож його зорова система виснажується набагато швидше, ніж у дорослої людини.
Тривале, без перерв користування смартфоном чи комп’ютером призводить до негативних наслідків: може розвинутися короткозорість, знизитися гострота зору аж до амбліопії, в разі далекозорості (а в нормі в дитини вона є від народження) дорослі навантаження спричиняють навіть появу косоокості.
Ось чому важливо, щоб батьки:
- зважали на розмір екрана гаджета: мала діагональ гарантовано дає ускладнення для зорової та нервової системи дитини. Чим більший екран і чим далі він від обличчя, тим менше буде проблем із зором. Тож в разі онлайн-навчання школяру краще вивести зображення з телефону на телеекран, який розташований на відстані 3-5 м. Це допоможе учневі зберегти зір навіть за інтенсивних навантажень. Для комп’ютера безпечною відстанню вважається 70 см;
- контролювали час, який дитина проводить за смартфоном. Для школяра він має бути не більше ніж 20 хв, малечі ж до 6 років користування гаджетами слід максимально обмежувати. Чим менша дитина, тим менше вона повинна розглядати зблизька предмети, які дають навантаження зоровій системі;
- забезпечили гарне освітлення: загальне, яке має бути теплого кольору, плюс настільна лампа увечері. Та найкращий варіант – денне світло, тому розміщуйте стіл біля вікна, щоб дитина могла комфортно працювати;
- навчили, як правильно сидіти за столом під час уроків. Відстань до книжки має бути не менше ніж 35-40 см. Книжку слід ставити на підставку, аби не нахилятися низько до стільниці, а зошит – відсунути від краю стола хоча б на 20 см і покласти під кутом;
- переконали, аби дитина щодня гуляла на вулиці 2-3 год або й більше. Найскладніше це втлумачити підліткам. Поясніть, що ті, хто 90% часу перебувають у замкненому приміщенні, мають більше шансів отримати проблеми із зоровою та нервовою системами. Адже у приміщенні ці системи не відпочивають, бо навантажені. А на вулиці, на відкритому просторі, максимально розслабляються внутрішні м’язи очей плюс рух позитивно впливає на весь організм.
“Давати однорічному малюку телефон – погана ідея, бо до 5 років він може вже стати короткозорим. Взагалі розглядання дрібних предметів з близької відстані йде не на користь. Це особливо стосується мам, які прагнуть долучити дитину до раннього розвитку шляхом малювання чи складання пазлів. До 3 років малюк все одно активно формується, розвивається в дуже інтенсивному темпі, тому не треба виснажувати його зоровий потенціал. Для ігор обирайте немаленькі іграшки, а для розглядання – великі картинки, цього вимагає далекозорість, з якою народжуються майже всі малюки. Лише у віці 6 років в них формується стовідсотковий зір”, – зазначає експертка.
Джерело: freepik
Чи можливе зниження зору через спадковість або нестачу запасу далекозорості?
Варто наголосити на важливості оглядів в офтальмолога, бо жодна дитина ще не призналася в тому, що погано бачить. Вона починає скаржитися тільки тоді, коли втрачає 70% зору. Тож батьки мають звертати увагу, коли школяр починає низько нахилятися до книжки, підходити до екрана телевізора, неправильно щось писати в зошиті, особливо в першому класі.
Медогляд потрібен для розуміння, як дитина розвивається, чи можна їй давати стільки навантаження і в якому обсязі. І виявити вчасно вроджені проблеми зору: астигматизм або далекозорість понад фізіологічної норми дитини, вроджену короткозорість, косоокість та вроджені вади розвитку, які необхідно компенсувати окулярами, навіть коли малюку 2-3 роки. Інакше потім, вже у школяра може розвинутися амбліопія – хвороба “лінивого ока”, коли навіть окуляри не допомагають повернути якість зору. А все тому, що до 5 років не було проведено обстеження, в 6 – у школі почалися сильні навантаження на очі, зрештою зорова система не витримала й дала збій.
Крім того, треба зважати, що офтальмологічні проблеми можуть передаватися спадково. Якщо в когось із батьків є захворювання очей, потрібно обов’язково відвідати окуліста, щоб дізнатися, який в дитини запас далекозорості. Й у разі потреби забезпечити ощадливий зоровий режим, більше відпочинку та прогулянок на свіжому повітрі.
Періоди, коли робляться обстеження. Первинний – у пологовому будинку, далі у 3, 6 місяців та в рік. Потім у 2-3 роки, бо вже тоді треба реагувати на спадкові проблеми, щоб уникнути амбліопії чи косоокості. У 6 років офтальмолог визначає готовність дитини до школи, у 7 – досліджує вплив шкільного навантаження на очі. Обов’язково проходити огляд у фазу активного росту у підлітковому віці.
“Що стосується короткозорості. У 6-7 років, коли дитина починає швидко рости, при інтенсивних зорових навантаженнях і спадковості є ризик формування короткозорості. Саме в цьому віці частіше за все проявляється хвороба. Або пізніше, у підлітковому періоді. Отже, в разі спадковості треба хоча б раз на рік робити обстеження очей, особливо у фази активного росту: 6-7 років, 10-14 – у дівчат, 12-16 – у хлопців”, – наголошує фахівець.
Джерело: freepik
Чи можна зупинити короткозорість під час активного росту очей?
В дитячому віці відбувається активний ріст очей, що при інтенсивних зорових навантаженнях може призвести до короткозорості. Проте є метод, який призупиняє, а в деяких випадках і зупиняє розвиток міопії. Це жорсткі нічні лінзи. Разом із тренуванням внутрішніх м’язів за допомогою фізіотерапевтичних пристроїв проблему можна стабілізувати. Багатьма дослідженнями доведено, що нічні лінзи, на відміну від окулярів, найефективніше стримують прогресування короткозорості.
Як діють нічні лінзи? Трохи анатомії. Рогівка – це прозора оболонка ока, вкрита епітеліальними клітинами випуклої форми. Щоразу, коли ми кліпаємо, зчісуємо епітелій, який протягом доби наростає знову. Лінза діє на поверхню цих клітин, змінюючи буквально на кілька мікронів їхню форму з випуклої на рівнішу. Цього достатньо, щоб зображення повернулося назад на сітківку і дало стовідсотковий зір. Проте сама рогівка й око не відчувають тієї дії, бо зазначені клітини постійно злущуються. Ось чому до вечора гострота зору трохи знижується, бо частина клітин, які “не пам’ятають” дію лінз, вже відростає.
Самі лінзи дуже обережно впливають на очі: на відміну від м’яких денних, нічні не спричиняють кисневого голодування. Адже за тисячу років нашої еволюції вночі, коли ми заплющуємо очі, доступ кисню до рогівки припиняється. Це природний процес, тож вона не страждає від нестачі кисню. Зранку дитина знімає нічні лінзи, і весь день рогівка дихає.
Таким чином, нема перепадів гостроти зору, як при носінні звичайних лінз чи окулярів. До того ж завдяки дії лінзи на поверхню ока дитина отримує чіткіше зображення. В окулярах, наприклад, воно не таке, як у дійсності, бо зменшується і віддаляється. Отже, коли дитина бачить через свою рогівку, то зображення для її зорової системи ідеальне.
Крім того, нічні лінзи мають функцію периферичного дефокусу. Завдяки тому, що лінза дає максимальну концентрацію зору в центрі (в макулярній зоні), а по периферії відбуваються плюсові варіанти рефракції, це максимально стабілізує короткозорість.
При народженні дитина є слабко зрячою. Мозок сприймає функцію недостатньої гостроти зору як мале око й запускає його швидкий ріст. Якщо ж зір 100%, мозок розуміє, що око вже достатньо виросло, й прогресування короткозорості гальмується.
Отже, лінза опосередковано діє на стабільність короткозорості й на сталість гостроти зору. Таким чином, ми відновлюємо роботу внутрішніх м’язів ока й заспокоюємо нервову та зорову системи, які працюють без виснаження.
“Застосування нічних лінз ефективне разом з апаратним лікуванням, яке спрямоване на тренування внутрішніх м’язів, покращення кровообігу та кровопостачання в передньому й задньому відрізку ока. В “Ексімері” пропонується комплекс фізіотерапевтичних пристроїв, як-от “струмочок”, лазеростимуляція, амбліокор, магнітофорез, електростимуляція тощо. Завдяки їм укріплюються оболонки ока та відновлюється робота зорової системи. Апаратне лікування триває 10 днів. Інколи достатньо проводити його раз на пів року”, – пояснює лікарка.
Джерело: freepik
Що робити, коли в око потрапила порошинка, та яка має бути гігієна очей?
Алгоритм дій:
- пил можна самостійно вимити звичайною водою з-під крана, тут головне – промивати око із зовнішнього краю до внутрішнього великим об’ємом води. Чому саме такий напрям? Так іде потік сльози;
- якщо через стороннє тіло вже розпочався запальний процес, обов’язково зверніться до окуліста, за допомогою можна підійти навіть в оптику;
- після промивання можна додати дезінфекційні краплі і на всяк випадок все ж звернутися до офтальмолога.
Гігієна очей. Зараз дівчата вже з класу сьомого починають робити макіяж очей. Офтальмолог проти мейкапу в юному віці, проте якщо й фарбуватися, то тільки якісною водорозчинною косметикою. В жодному разі не спати з мейкапом, бо це може призвести до запалення очей. Тож увечері його треба ретельно змити, і не просто водою. Є спеціальні серветки для зняття макіяжу, що очищають і зволожують повіки, не спричиняючи алергічної реакції, або косметичні засоби. Головне, щоб на повіках не залишалися рештки косметики.
Гігієна повік у будь-якому віці обов’язкова: якщо ми не доглядаємо очі, починається кон’юнктивіт, який довго й важко лікувати. Тож поясніть дітям, що брудними руками не можна торкатися або терти очі. Якщо є свербіж, краще закрапати зволожувальні краплі. До речі, тривале сидіння за гаджетами вже в юному віці формує синдром сухого ока. Через це діти починають чесати повіки, й там може виникнути ячмінь.
Чи впливає харчування на очі?
Для гарного розвитку очей та збереження зору харчування має велике значення. То як треба харчуватися, щоб не втратити гостроти зору?
Раціон дитини має бути насичений:
- кальцієм – це молочні та кисломолочні продукти;
- вітамінами А, Е та жирними кислотами, які містяться у жирній морській рибі, насінні, горіхах, олії;
- білком, якого багато у м’ясі. Проте не забувайте і про користь колагену, тому треба їсти не просто м’ясо, а й хрящову основу;
- мікроелементами – це салат, зелень, морквяно-яблучні та гарбузові салати, наприклад зі сметаною або маслом.
“Хай ваша дитина зростає здоровою, вчиться без перенавантажень на зорову й нервову систему, багато гуляє на свіжому повітрі, дозовано користується гаджетами й збалансовано харчується. А всі питання щодо зору та його відновлення ви можете дізнатися у наших фахівців в “Ексімері”, – завершує розмову експертка.
