Редакція Marie Claire анонсувала екологічний проєкт за підтримки Швейцарії. Дослідження були проведені у межах проєкту «Зниження ризиків стихійних лих у постраждалих від конфлікту районах України», що імплементується ACTED, Ініціативами IMPACT та БФ «Право на захист» за підтримки Швейцарії.
Вже 9 місяців поспіль наша країна веде війну, розв’язану росією. Це відображається на всіх сферах нашого життя.
Сьогодні про екологічні проблеми, що виникають через військові дії на території України, ми практично не замислюємося. І це нормально, адже турбота про власну безпеку та безпеку близьких – головне на цей час. Та, на жаль, екосистема України страждає не менше від війни, ніж люди. Особливу увагу редакція Marie Claire Ukraine хоче звернути на водні ресурси, які знаходяться зараз в критичному стані.
Протягом 9 місяців дедалі частіше ми отримували інформацію про те, як військові дії загарбників руйнують українську природу вщент. То трагічна загибель дельфінів у водах Чорного моря, то масові через ворожу техніку пожежі у лісах і степах, що суттєво скоротило чи знищило рідкісних представників флори та фауни. Але в найгіршому стані наразі водні ресурси.
Що ми мали до війни?
Ще рік тому Україна не могла похизуватися гарним ставленням до водних ресурсів й доступом до якісної питної води. Згідно з дослідженням 2014 року Україна посідає 17 місце серед 20 європейських країн з безперебійним доступом до прісної води. І якщо ви зараз подумали, що «дивно, в мене постійно тече нормальна вода з крана», то насправді вона зовсім не придатна для використання, адже показники нітратів, фосфатів і солей в ній в рази перевищують норму.
Чому ми вже мали таку критичну ситуацію з водою? Все просто: українська влада та населення не були націлені на стале та розумне використання водних ресурсів. Головними чинниками, які сприяли цьому критичному показнику, стали промислові об’єкти, що продукують електроенергію, металургію, а також хімічну продукцію та використовують 48% водних ресурсів. Далі йде сільське господарство – 40 %, а 12% споживають домашні господарства. Загалом всі вони не тільки використовують воду понаднормово, але й спричиняють викиди забруднювальних речовин у водні стоки країни та підземні води. Тобто, виходячи з цих цифр, найбільш ураженими районами України в питанні доступу до якісної питної води стали південь та схід нашої держави, адже в Миколаївській, Херсонській, Одеській, Дніпропетровській та Запорізькій областях «ахіллесовою п’ятою» стало фермерство, а в Донецькій та Луганській – промисловість. За іронією долі чи за стратегічними розрахунками саме ці регіони наразі є найспекотнішими бойовими точками, а водні ресурси тут перестають бути життєдайним джерелом.
Що робить війна з водою?
Спершу хочемо зробити акцент на тому, як військові дії, спричинені вторгненням рф, негативно впливають на артерії річок, води морів та інших водних об’єктів, знищують українську водну систему, що пришвидшує, зокрема, і настання глобального потепління. Розуміння цього дає відповідь на питання – чому з кожним днем війни, розв’язаної росією, українці наближаються до водного колапсу.
Захоплення Каховської ГЕС
Державна екологічна інспекція повідомила, що з початку воєнних дій і до сьогодні росія вкрала в України 410 мільйонів метрів кубічних води. Все почалося зі споруди на Каховській гідроелектростанції, яку захопили та частково зруйнували, аби забезпечити Крим водою.
Руйнування водонасосних станцій, водогонів та каналізаційних очисних споруд у Маріуполі
Всі ми пам’ятаємо, як Маріуполь внаслідок ворожих обстрілів опинився на межі повної антисанітарії. Жителі, що не залишили рідних домівок і продовжували жити в тих умовах, ризикували через відсутність питної води захворіти на холеру та дизентерією.
Обстріли Чорного та Азовського морів
Чорне та Азовське моря є одними із головних ареалів, де розміщена військова техніка російської федерації. Через постійні обстріли з вод Чорного моря глохнуть й вимирають важливі для екосистеми види риб, сліпнуть китоподібні через постійне використання сонарів російських субмарин й кораблів. Постійне замінування вод Чорного та Азовського морів та детонація також згубно впливають на морську екосистему. А що вже казати про затоплені кораблі та постійний викид нафтопродуктів і радіоактивних речовин у солоні води. Особливо небезпечною стала ситуація із заводом «Азовсталь», що знаходиться на березі Азовського моря. Постійне бомбардування та його руйнування могло пошкодити технічну споруду, яка стримує десятки тисяч тонн розчину сірководню, що своєю чергою призвело б до масштабних викидів цієї небезпечної речовини у води моря.
Висихання озер та замулення річок
Агресивні військові дії росії спровокували висихання озер на сході України, зокрема, у Сєвєродонецьку. Також страждає річка Кальчик, що знаходиться в Маріуполі. Водойма почала заболочуватись та гнисти через варварське знищення окупаційною владою міста цегляної міні дамби. Ця дія також призвела до зменшення притоку прісної води в Азовське море. Стала «жертвою» російських обстрілів в кінці жовтня і річка Інгулець. Російська ракета влучила в дамбу Карачунівського водосховища біля Кривого Рогу. Це призвело до затоплення понад 100 житлових садиб й потрапляння у води великої кількості нітритів та фосфатів, через що вода річки почервоніла.
Збій у роботі очисних споруд
Не ракетними обстрілами єдиними, росія намагається знищити нашу екологію та водні ресурси. Так, наприклад, постійне вимкнення світла через руйнування рф нашої енергосистеми спричинило на Миколаївщині зупинку роботи комплексу біологічних очисних споруд, через що виникла загроза вимирання бактерій активного мулу, які відповідають за очищення стічних вод.
Чим виснаження водних артерій може бути небезпечне для українців?
Ще до повномасштабного вторгнення росії питання якості питної води стояло дуже гостро в нашій країні. На це вплинув ряд причин як економічного, антропогенного, так і екологічного характеру. Якщо зануритись локально в проблему, то стає зрозумілим, чому наша вода з крана непридатна для вживання.
На державному рівні: незадовільний фінансово-економічний стан. Що це означає? Підприємства водопостачання не отримують необхідної фінансової підтримки, тобто вони не мають необхідної кількості реагентів для очищення води, а зношеність і негерметичність каналізаційних систем бажає кращого. Звідси й мутна чи коричнева вода з дивним запахом. Отже, з крана тече вода, яка зовсім не відповідає нормам і спричиняє спалахи таких хвороб, як гепатит А, гострі нітратні отруєння у дітей, гострі кишкові інфекції тощо.
Стає зрозумілим, що в умовах війни додаткових коштів для фінансування цієї сфери нашого життя не надійшло, тому питання залишається відкритим і болючим у прямому сенсі цього слова. До того ж через те, що росія постійно обстрілює українську інфраструктуру, відключення води стає регулярним. Як наслідок, процес очищення води гальмується, а то і зовсім відсутній. Дедалі частіше стала текти з наших кранів руда й каламутна вода, тому добряче подумайте перш ніж споживати її просто так.
На антропогенному рівні: у сільській місцевості постачання питної води також є незадовільним. Це спричинене дефіцитом прісної води через постійні антропогенні забруднення. Головною причиною поганого стану питної води в селах є нітрати. Навіть джерельна вода ховає в собі небезпеку для здоров’я, адже її характеризує підвищена жорсткість і мінералізація, а також наднормативний вміст сполук заліза та марганцю.
Дедалі частіше водні екосистеми забруднюються мікропластиком, а також сполуками нітрогену, фосфору, важких металів, стійких органічних речовин та нафтопродуктами. Особливо велика кількість небезпечних сполук з’явилась під час війни: військова техніка, що затонула, мінування мостів та водного простору дедалі погіршують ситуацію з питною водою для кожного українця.
На екологічному рівні: збільшилася кількість посух та паводків. Такі явища згубно впливають як на екосистему країни, так і на її жителів. Загалом це сигнал про те, що клімат змінюється. Більшість метеорологічних стихійних лих, які відбуваються останнім часом на території України, призводять до відсутності / недостатності водних ресурсів або, навпаки, їх надмірної кількості. Пожежі через влучання ракет в нафтобази, ліси та степи, горіння техніки – все це спричиняє викид чадного диму та отруйних речовин в атмосферу, що теж прискорює процес глобального потепління та зміни клімату.
Думка експерта
Еколог Мар‘яна Гінзула підтверджує нашу тезу про те, що найбільші проблеми в цьому аспекті на нас чекають ще попереду. Експертка впевнена, що українці сповна відчують наслідки військових дій у контексті питної води через три роки. Це станеться через те, що всі боєприпаси та кількість зброї, яка використовується на території України, нікуди не зникає і накопичується в ґрунті. Ґрунтові води поглинуть все те забруднення, яке сьогодні не екранізоване і знаходиться на поверхні землі.
Щоб хоч якось урівноважити негативний вплив військових дій на якість питної води, не дійти до водного колапсу, Мар‘яна Гінзула радить на державному рівні зменшити об‘єми викидів і скидів промислових гігантів. На особистісному рівні екологиня пропонує кожному, хто переймається своїм здоров’ям у майбутньому, по-перше, фіксувати екологічні злочини, що вчинила та продовжує вчиняти росія на нашій землі. По-друге, висадити хоча б одне дерево біля будь-якого водного об’єкта, що знаходиться поруч. Кращого способу допомоги водним екосистемам, ніж зелені насадження, немає. І по-третє, дотримуватися простих правил безпечного споживання питної води, де б ви не знаходилися.
Згідно з даними ВООЗ, 25% людей у світі ризикують захворіти через споживання неякісної води. Нагадаємо, чим може бути небезпечне споживання води без попереднього очищення. Список хвороб жахає: гепатит A, дизентерія, черевний тиф, лептоспіроз, ротавірус, холера тощо. Пам’ятайте про це, перш ніж захочеться випити необробленої води з крана чи бювету.
Редакція Marie Claire створила інтерактивну мапу якості питної води в Україні по кожній області, щоб ви мали змогу оцінити, з якими водними ресурсами маєте справу. А екологиня Мар‘яна Гінзула дала практичні поради, як очистити воду і вберегти своє здоров’я.
_______________________________________________________________________________________________
This publication has been created within the framework of «Strengthening disaster risk mitigation in conflict affected areas of Ukraine» project implemented by ACTED, IMPACT Initiatives and Right to Protection with the support of Switzerland.
Цю публікацію було підготовлено в межах проєкту «Зниження ризиків стихійних лих у постраждалих від конфлікту районах України», що імплементується ACTED, Ініціативами IMPACT та БФ «Право на захист» за підтримки Швейцарії.
«This publication has been produced with the support of Switzerland. The contents of this publication are the sole responsibility of editor Marie Claire and do not necessarily reflect the views of the donor.»
«Ця стаття була створена за підтримки Швейцарії. Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно авторський колектив Marie Claire. Думка автора(ів) не обов’язково відображає погляди донора.»
