Оля Цибульська довго наважувалася на цей крок, та врешті прийняла рішення познайомити сина з усією Україною. Цінуємо, що Оля довірила найсокровенніше саме журналу «Отдохни!». Співачка розповіла нам, що чотирирічний син Нестор — її найчесніший критик, а ще… стиліст!
Олю, розкажи, чому так довго ховала сина Нестора від ЗМІ?
При слові «ховала» одразу уявляю, як веду Нестора на дитячий майданчик густими хащами чи, мов пташеня, вкриваю ковдрою у магазині іграшок. (Посміхається.) Ми вільно ходимо до кінотеатру, супермаркету, дитячого центру… Та я вважаю, що загальна публічність у засобах масової інформації — наприклад, на обкладинці журналу — має з’являтися лише тоді, коли людина усвідомлює, що знаходиться під прицілом сотень тисяч очей. До чотирьох років у дитини є улюблена іграшка, мультик, гойдалка в парку атракціонів і любов до батьків, втім, усвідомлення себе як особистості ще не сформоване. Я завжди пояснюю сину, що публічність — це трохи більше, аніж напівсонне селфі з прихильником у літаку чи критика твого нового концертного вбрання в черзі супермаркету. Якщо ти публічний, то несеш відповідальність за свої вчинки і стаєш своєрідним прикладом для тих, хто слідкує за твоїм життям. Зараз Нестор вже дорослий і розуміє це. Коли бачить світлини в Instagram, де він сфотографований зі спини, обурюється: «Мам, чому мене не видно?» Як справжній чоловік, син свідомо захотів, щоб його побачили читачі «Отдохни!», і я не стала заперечувати.
ЧУДОВИЙ СМАК
Як ви з чоловіком обирали ім’я для сина?
Щойно побачила на тесті дві смужки, одразу безкомпромісно заявила чоловіку, що буде хлопець. Він засміявся: «Як у тебе за день з’явилися магічні здібності читати по смужках на папері?» Я сміялася за компанію, але відчувала, що це таки буде чоловік, до того з дуже цікавим характером і чудовим почуттям гумору. І я хотіла, уявляла, прагнула, щоби цей характер формувався з перших днів. «Навколо немає справжніх чоловіків» — фраза, що стала набридливим кліше для жінок. Хочу лише нагадати, що цих суперменів маємо виховувати саме ми — матері. Тому я свідомо готувала себе до появи справжнього джентльмена, до того, що це буде нелегко. Почала з імені: воно мало бути сильним. У той час якраз читала книгу Джона Фаулза «Волхв». Події там розгортаються у Греції, і мене просто загіпнотизувала ця культура. Натрапила на ім’я, що означає «Переможець, який повертається додому», і одразу шкірою пробіглося військо мурах. Чоловіку дуже важливо перемагати і завжди повертатися додому, де його люблять. Так з’явилася наша головна перемога і любов — Нестор.
Нестору зараз чотири роки. Чим він цікавиться найбільше?
Наше нерозділене кохання — електрогітара, поки сину надто важко тримати її в руках. Вдома репетиційна база цілого оркестру: банджо, скрипка, декілька видів укулеле, всі види дудок, барабанна установка, велика кількість гітар. Нестор дуже просив арфу, довелось пояснити, що місця вистачить на інструмент або на тата. (Посміхається.) Змилувався. Хоча чергова паралель із грецькою міфологією вкотре підтверджує мою інтуїцію. Син живе музикою. У чотири роки він розрізняє велику кількість класичних творів, починаючи від назв і закінчуючи композитором. Інколи мені здається, що він іншопланетянин, бо де в ньому вміщається ця гігантська багатоповерхова бібліотека? Моя картка пам’яті від народження менша. Нещодавно з чоловіком везли сина з уроку англійської мови, і Нестор усю дорогу розповідав будову двигуна нашого авто, а в кінці резюмував, що дуже хоче покатати на такому ж подругу Варю. Тому вже готую себе до драйвового майбутнього: сину подобаються жінки, машини і рок-н-рол!
А мамині пісні він слухає?
Так, слухає. Але він довго не підозрював, що слухає маму. Я просто ставила пісню і спостерігала, як Нестор на неї реагує, як змінюються його емоції та настрої. Дуже хвилювалася, що буду не готова до такої концентрації правди. Свою критику син озвучував одразу й прямо. Одного вечора ми зручно вмостилися, прихопили пінисте какао, сіли перед телевізором і передивилися геть усі мої кліпи — від початку до кінця. Він був у захваті й просив увімкнути знову, а я витирала вуса від какао та не могла повірити своєму щастю. Нестор мріє потрапити на концерт Фредді Мерк’юрі. Довелось обережно пояснити, що це, на жаль, неможливо. Єдиний варіант: написати музику, що буде ще гучніше гриміти в людських серцях. Із моїх українських колег його надихає MONATIK. Нестор заворожено спостерігав за нашою спільною роботою і завжди наспівує його пісні, коли надумав бешкетувати.
А яку критику висловлював Нестор?
Якось син прийшов на сольний концерт DZIDZIO в Палаці спорту, де я була спеціальним запрошеним артистом. Щойно повернулися додому, Нестор насупив брови і дипломатично заявив: «Не дуже мені сподобалося». Питаю: «Чому?» Аргументує: «Бо поки ви співали, на стіні позаду блимали літери DZIDZIO. А треба, аби блимало «Нестор». (Сміється.) Для моїх стилістів Нестор — справжній модний вирок. Із першого погляду оцінює образ і вирішує, чи мені личитиме. Я йому довіряю — у нього чудовий чоловічий смак! Якщо син якусь річ не узгодив, я її не одягаю.
КРУТІ ВІДМАЗКИ
Які правила виховання діють у вашій родині? Що сину дозволяєте, а що забороняєте категорично?
Категорично не використовую слово «категорично» в контексті виховання. (Посміхається.) Крайнощі — дуже небезпечна справа, легко втратити життєву цілісність. Із Нестором я в постійній експедиції з пошуку золотої середини. Пояснюю сину: головні життєві цінності не купиш за гроші — і водночас сама навчаюся у нього того, що найдорожчі у світі речі не речі. Для дитячого щастя потрібно трохи сонця, трелі пташок, щасливі батьки та млинці зі згущеним молоком на сніданок. А дорослі зовсім забули про цю нехитру формулу.
Зараз існує багато курсів і програм під назвою «Як виростити з дитини генія» — як до них ставишся?
Із дитини не треба ростити, плекати й ліпити генія. Вона вже народжується генієм. Батьки лише згасять цей яскравий вогник, намагаючися реалізувати власні невтілені мрії через дитину. Важливо показувати правильний напрямок, давати орієнтир, слідкувати, щоби не накоїла собі чи іншим біди, і, головне, не прагнути виростити свою копію.
Хто для Нестора найбільший авторитет?
Бабуся, безперечно, у привілейованому статусі. Коли Нестору не хочеться їсти суп, то в хід іде її авторитет: «Тату, бабуся ж просила не пхати в мене суп, коли він у мене ну просто не лізе». (Посміхається.) Та це не завжди спрацьовує. Тому в арсеналі є серйозніші: аргументи: «Тату, поясни мамі, що я емоційно не налаштований їсти цей суп».
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Це мій #НЕСТОР! ?❤❤ З ним ми сміємося цілий день і балакаємо півночі. Він переконує, що я найкрутіша дівчина в світі і робить найцінніші подарунки? Може просто узяти за руку і повести гуляти. І разом ми найщасливіші. Зрештою, я не можу його більше приховувати і наважилася показати цілій країні, бо він сам зізнався, що готовий?.Шукайте на обкладинці глянцю, ви теж не зможете встояти перед ним?❤❤❤❤ Як думаєте на кого Нестор більше схожий — на маму чи на тата? ??
Ви плануєте подарувати Нестору братика чи сестричку? Він сам про це не просить часом?
Люди, звичайно, керуються своїми інструкціями, але вони все ж не конструктор. Їх так важко дарувати. Я вірю, що ми приходимо у цей світ в визначений час, в потрібну хвилину, коли маємо щось змінити. Людина — це велика енергія. А діти не тюльпани і навіть не хом’ячки, аби їх розводити. Сину, через його вік, це усвідомити складно, і приховувати своє бажання він не збирається. Якось прийшов з грального майданчика та з порогу заявив: «У всіх є братики й сестрички, а у мене ну зовсім нікого немає!» Я йому пояснила, що це ситуація тимчасова і, сподіваюсь, далеко не безнадійна. Нас слухають і чують зверху, і дуже вірю, що цих «нас» згодом стане трішки більше. Та оскільки я мама, яка працює, мені доводиться балансувати, а іноді й відверто розриватися між роботою, сім’єю і материнством. Я хочу не тільки народити багато дітей, а ще й встигати займатися їхнім вихованням. Діти люблять тих, хто їх відчуває, хто підтримує і пливе на одній хвилі, а не просто заповнює дитячу найсучаснішими іграшками. Зараз мені важко уявити, де взяти час для достойного виховання ще однієї дитини. Несторове бажання побути наодинці стане сигналом до того, що ще одному маленькому Всесвіту в нас буде не тісно.
МАМИНІ ТАЛАНТИ
Цікаво, які свої таланти або риси характеру ти вже в ньому побачила?
Чоловік переконує, що неслухняний Нестор — моя абсолютна копія. А чемний і мудрий — то, звісно, татовий син. (Сміється.) Нестору, як і мені, життєво необхідна динаміка. Йому швидко набридає одноманітність. А від тата в нього тяга до філософії. Він любить поміркувати над сенсом речей і постійно висуває власні глибокі теорії.
Послугами няні ви користуєтесь?
Звичайно. У нашій непереможній команді дві чудові няні, а віднедавна поруч ще й бабуся з дідусем. Зробили їм та собі сюрприз і перевезли до Києва. У рідному місті жити легко — важко, коли без рідних людей. Нам часто потрібна підстраховка, а надійніше за батьків нікого немає і бути не може. Я дуже вдячна за зворушливу опіку тих, хто поруч. Певно, жінки, які силоміць відштовхують любов і турботу близьких, в першу чергу обманюють самих себе. Треба об’єктивно оцінювати власні сили. Важко усвідомлювати себе щасливим, коли не можеш усвідомити, день чи ніч на вулиці. Навпаки, з’їхати з глузду — елементарно! Якщо відчуваєте великі амбіції не лише стосовно сім’ї, але й у кар’єрі — не бійтеся звертатися по допомогу.
Як вважаєш, народження дитини вплинуло на твою творчість і особистість?
Після народження Нестора колеги-чоловіки в один голос заявили, що я мов магнітом притягую сексуальністю. Раніше в мій бік подібних зізнань не лунало. (Посміхається.)
Тобі вистачає часу на виховання, син не відчуває дефіциту у спілкуванні?
Навчилася розставляти життєві пріоритети в перший день життя сина. Чомусь захід сонця на терасі з Нестором, чоловіком, конструктором і музикою почали приваблювати значно більше, ніж та сама музика в колонках світських вечірок. Напередодні цього інтерв’ю у мене декілька днів підряд були гастролі та зйомки. Коли повернулася, син міцно обійняв і прошепотів: «Мам, я хочу провести з тобою і татом цілісінький день вдома, щоб я тримав тебе за руку і ми гралися». Я відмінила всі справи і ми провели вдома залитий сонцем, соком і щастям день. Сім’я для мене завжди у пріоритеті.
А коли збираєшся познайомити нас зі своїм чоловіком? У соцмережах знімаєш його так, що роздивитися, хто він, абсолютно неможливо…
Провокуюче питання. (Посміхається.) Він не хоче публічності, бо вона йому не потрібна. Чоловік одразу констатував, що зірка в нашій сім’ї одна і цього йому цілком достатньо. Коханому, як і сину, маски не надягаю. Але переконана: чим менше ти розповідаєш про свою сім’ю, тим вона міцніша.
Чим займається чоловік, розкажеш? Він медійна персона?
Зовсім ні. Це моє шкільне кохання. Я порядна дівчинка з Західної України — закохалася одного разу та оберігаю свою любов ціле життя. У нього аналогічна історія, ми з одного тіста. Для нього я просто Оля, а не Оля Цибульська. Це щирість, яку безмірно ціную, адже більшість чоловіків навколо бачать у мені відому співачку, дівчину з обкладинки журналу. А вдома я без регалій із «Вікіпедії». Коли посеред вулиці підходять прихильники, спокійно виконує роль фотографа. Популярність — одна з умов моєї роботи, і ми давно живемо у цій реальності.
«Давати поради щодо виховання — невдячна справа. Просто любіть свою дитину. Я ставлюся до дитини як до іншопланетянина, який потрапив на цю землю через мене. Я повинна навчити сина піклуватися про себе, помітити його таланти і допомогти їх реалізувати. А ще — не заважати жити»
Нестор у три з половиною роки підійшов і урочисто повідомив, що хоче займатися на барабанній установці, аби стати рок-музикантом. Я одразу відвела до музичної школи, але лише після цих його самостійних, свідомих, виважених слів. Зараз Нестор тримає палички впевненіше, аніж деякі мої колеги. (Сміється.) Він не бавиться музикою, він створює її. Зовсім як дорослий музикант. І героєм цієї фотосесії він теж став зовсім як дорослий.
Обложка и фото: Ярослав Астахов. Макияж: Станислава Самойлова. Прическа: Илона Квятковская. Стиль: Анна Оселедько, Алина Губа