Многие мамы, вернувшись с малышом с роддома домой, сталкиваются с проблемой коликов у грудничка, которые отравляют жизнь и крохе, и маме. Как же помочь ребенку? Как с этим справиться и какие средства реально помогают, читайте в блоге счастливой мамы Татьяны Мельниченко.
instagram@prokksenia
Коліки і газики. Це проблема з якою ми зіткнулися дуже несподівано і буквально з перших днів після пологового. Я ще не зовсім оговталася від свого нового стану, а тут постійні вечірні крики, які тривають по кілька годин. Дитина червоніє, захлинається і її ніщо не зможе спинити. Перші дні я мужньо витримувала, але потім уже починали здавати нерви.
****
Я влаштувала мозковий штурм серед своїх друзів, що мають діток. Благо, нарадили мені багато. Еспумізан, Інфокол, Боботік, газовідвідні трубочки різних типів, піпетка, жіночий катетор, пелюшки на живіт, прикладання до живота, сон з мамою в обнімку, стовпчики, згинання ніжок… Це лише частина рекомендацій.
А ще дали послухати Комаровського, який сказав, що ліків від колік немає і помагають вони лише мамі, психологічно. Але я категорично не хотіла застосовувати ліки. Всі, включно з лікарями, радили переглянути дієту (хоча я намагалася харчуватися правильно). У пологовому ж навпаки мені сказали, що їжа мами на стан дитини не впливає. Хоча певну закономірність я помітила: якщо їсти лише каші і небагато молока — дитина спокійніша. Щойно я намагалася з’їсти сире яблуко, а не дай Боже хліб дріжджевий, щось здобне — увечері на мене чекав «концерт».
****
Але за місяць дієти я зрозуміла звідки в жінок береться післяродова депресія;) Тому на Новий рік взагалі з’їла все, що хотіла, включно з олів’є з горохом. Правда дуже трошки і побачила, що малюк попри все спокійно проспав усю ніч, отже причина не зовсім у цьому. Після того я почала смакувати усе і потроху. Відрізнити де малюк страждав просто від газиків, а де від колік мені було важко, тому експериментувала з усім.
Скажу одразу — теплі пелюшки нам взагалі не допомогли і різні пояси з травами. На животі у мами малюк теж не дуже хотів спати, йому постійно було жарко. Тригодинні «концерти» перший місяць нам таки доводилося дослуховувати до кінця. Трошки збити темп і силу крику вдавалося укропною водою. Тією, що готують за старовинним рецептом в аптеці. Але це скоріше було заспокійливе, бо животику легше не ставало.
Майже не помагали масажі. Трошки давали певний ефект згинання ніжок, але це теж була відволікаюча операція. Врешті я піддалася на фразу медсестри: «Та дайте «Еспумізан», побачите, спатимете спокійніше» і таки дійсно з цими ліками вечірні крики не зникли, але нічний сон став спокійним і розміреним.
instagram@kattyb_nsk
Іноді певного ефекту вдалося досягти за допомогою газовідвідних трубочок. Я брала windi, бо переживала, щоб катетор не ввести занадто далеко. А ці — з обмежувачем. Але мені хотілося якомога менше катувати дитину, тому використовувала їх не часто. Татко продовжував вечорами носити хлопчика в позі султанчика- обличчям до світу і це теж давало свій результат, але чередувалося з приступами плачу.
Полегшення прийшло несподівано на другому місяці. Дитина сама навчилася засинати на животику. Газики стали виходити легше. Я перестала годувати в позиції лежачи і перейшла на «колиску», далі малюк сам почав зригувати повітря. А коли Олесик активно почав плавати у ванні — тема газиків почала втрачати актуальність.
instagram@metakam_ru
І ще одне цікаве спостереження, навіть в 3 місяці болі у шлунку його іноді переслідують, дитина може почати вигинатися і плакати уві сні, але найчастіше причиною цьому тепле повітря чи перегрів у колясці чи накривання ковдрою, як на мене. Тепло — спрацьовує каталізатором пукальних процесів, які так не дають спати малючкові.
А в наступному блозі я розкажу з власного досвіду як правильно підібрати одяг дитинці!
