Младенец (фото: Fotolia)
Мальчик-воробушер растет и развивается не по дням, а по часам. И его папа Александр продолжает рассказывать нам о его интересной младенческой жизни.
Тиждень восьмий
Тиждень хороший, трохи мімімішний, сумний, дуже особистий, тому буду коротко. Хоч є і веселе.
Про твої досягнення. Крім каків, пуків і тримання голови на даному етапі головним критерієм є вага і ріст. Ти ростеш, щоки ростуть, я сумую. Багато роботи, у понеділок зранку побачив тебе і здивувався – ти став ще більшим. У нас уже є окрема поличка для речей, які ти не одягнеш.
Про звуки. Емоцій більше, звуків і розмов більше. Горобчик, ти без слів навчився передавати втому, голод, задоволення, сонливість, захоплення. Захоплюєшся часто, в основному небом. Воно тебе приковує і заворожує. Виростеш – побудуємо свою власну зірку смерті і полетимо на рибалку. На іншу планету. У нас буде своя планета для рибалки – з бамбуком і шлюзами.
Про вихідні. Таки поїхали на шашлики. Ти весь день провів на природі і нагадував не горобчика, а кота. Домашнього. Якого вперше витягнули на вулицю. Калейдоскоп нових звуків, запахів, вітру і свіжого повітря тебе дезорієнтував. Але під вечір тобі уже подобалося.
Про роботу. Ти приїхав до мене на роботу (дивись фото), гуляв рестораном у мене на руках і тихенько усе розглядав. Вперше за багато років, тримаючи тебе на руках, я гордився тим, що роблю. Ти не подумай, я і раніше часто гордився результатами і проектами, в яких працював… Але щоб так, глобально – вперше. Приходь частіше. І мамуKatya бери, бо без неї ти частіше не зможеш.
Про час. Він летить, тобі наступного тижня уже 2 місяці. Ти сам плаваєш у ванні (ми навіть провели скайп-купання для баби), уже навчився пускати бульки слини з рота, щиро посміхатися і насолоджуватися життям. А мені уже хочеться з тобою поговорити. Але ти не поспішай, горобчикуй. Нам зараз і «агу» за сонет підійде.
