Папа с сыном играют на полу (фото: Burda Media)
Что интересного произошло в семье мальчика-воробушка на этой неделе?
Тиждень тридцять четвертий
Про фото. Багато гарних фото ти нам напозував, але вибрав оце. Всівся ти в мамину подушку для сну і був щасливим. Десь хвилин 5. Розкидав ручки і сидів по-барськи, просто сидів, посміхався, а потім знудився. І поповз вставати. Цього тижня ти любив стояти.
Про злети. Горобчик, ти вперше сам піднявся на ноги, без сторонньої допомоги. Похитувався, як школяр після випускного, потім завалився на бік, але ж встав. Після такого успіху цей номер ти повторював неодноразово, опираючись на різні сторонні предмети як ото крісло, мама чи ліжечко.
Про падіння. В процесі навчання, коли ти хотів сам вставати, ти кілька разів падав. Перші рази було взагалі не боляче, але плакав ти довго. В очах читалися нерозуміння і образа – «ну, як же так…», «я ж вставав…», «а воно… аааааааааааа». Але нічого, це нормальний процес перетворення Бопельки в мужичка. Мама Katya усе повторює, що ти уже на дитятко не схожий, ти уже «мальчишка и шкода».
Про нове. Якось на восьмому місяці життя ти полюбив соски. Особливо тобі їх ніколи не давали, тримали десь поруч. Аж раптом, якщо тобі на очі попадалася соска, ти починав кидатися на неї, наче я на нове пиво, і сам собі пхати в рот (ну от точно як я). І якийсь час її смокчеш. Поки нічого не міняємо.
Хороший тиждень після свят, які ти напевно і не помітив, бо живеш у своєму ритмі і ростеш у своєму ритмі. Майже усі речі на тебе, Горобчику, уже малі, а нові до нас ще не доїхали. Ну, нічого, будеш голеньким ганяти, тим більше, що ти щасливий, коли голяком. Посміхайся, Містер Два Зуба. І будь здоровим.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Папин блог. Тридцать третья неделя
