Мальчик-воробушек растет настоящим футбольным болельщиком и активным пользователем соцсетей. Что интересного произошло в жизни этого активного малыша на этой неделе?
Тиждень п’ятдесятий
Про фото. «У нашого БопЕлька невеличка сімейка» — так трапилося, що в Київ за день до нашого від’їзду стягнулися всі підрозділи родинних військ. Тому влаштували малу фотосесію з Anna Putilina.
На фото тут фактично всі твої найближчі родичі – бабусі Валя і Галя, дідусь Юрій, твої тьоті Уляна і Мар’яна. Тьоть тьотями не називай. Я так завжди робив. Просто по імені. З бабусями і дідусем- вирішуй сам. А ще тут же двоюрідна сестричка Валюня і двоюрідні братики Денис і Максим. Не вистачає тільки Колі і Кості, але мужики-рибаки були зайняті. Ну а ти на фото – ота усміхнена зірочка найменша. А ще на фото мама Katya і я. Куди ж без мами.
Про мій приїзд. Коли повернувся, ти знову зустрів мене з посмішкою, хоч і намагався ховатися спочатку в маминому плечі. Впізнав і не плакав. А я впізнав і плакав.
Про наш від’їзд. Не встиг я цього тижня повернутися, як уже усі разом ми вирушили за океан і ти здійснив свій другий в житті трансатлантичний переліт. Перший був ще коли ти жив в середині мами. Перелетів ти героїчно, не дуже вередував і був дуже чемним і привітним. Тільки не розповідай нам потім, що ти нічого про цю поїздку в США не пам’ятаєш.
Про сон. Перші два дні ти, Бопелька, прокидався о 2 ночі за місцевим часом і ми усі разом гралися, годували тебе і через години 3 влягалися знову. Було весело, але добре що уже ми не граємося вночі.
Про дружелюбність. Тут у Сан-Франциско ти став ще більш привітний, тягнеш то усіх ручки і лізеш знайомитися. Підкорив серце уже не одної пенсіонерки, які тебе кличуть тут «my little angel». Але ти не їх, mine, MINE !!!
Про Сан-Франциско. За вчора зустрівся аж з трьома людьми —Alexandra, Maria і Volodymyr. А ще побував в Twitter. Не знаю чи буде ще твіттер, коли ти зможеш сам реєструватися в Інтернеті, але екскурсія тобі сподобалася. Ти поспав на даху, там же вирвав з корінням кілька рослин і задоволений подався додому.
Про день народження. Сьогодні у мене день народження і мені дуже приємно сидіти зараз і писати про свого горобчика, поки ви з мамою вийшли в парк. Скоро я до вас приєднаюся. І це найкращий подарунок після 2 місяців життя окремо.
Про футбол. Забув тобі сказати, що ти, Горобчик, прямо з народження вболіваєш за «Дніпро». Часу пояснювати нема, просто вболівай.
Наш україно-американський тиждень був таким. Теплим, веселим, дуже хорошим. Наступні будуть ще кращими. Будь здоровим, малючок. Дякуємо, що так швидко перемотав у собі 10 годин і тепер даєш нам трохи поспати.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:
Папин блог. Сорок девятая неделя