Папа Александр продолжает серию рассказов о своем мальчике-воробушке.
Тиждень дев’ятий
Тиждень вечірнього тата. Бачив тебе тільки вечорами або коли ти приходив до мене на роботу. Про цей тиждень зможу сказати не багато.
Про прикмети. Вибач за такі подробиці, але какнула тобі пташечка якась на голову. Мало так, може навіть інший горобчик. Мама Katya Zerova сказала, шо «к деньгам» і поїхала в управління соціального захисту. Але так нічого і не виходила, бо у довідки з жеку вийшов термін придатності (є і таке у нас). Отак цей абзац з прикмет став абзацом про бюрократію і дурість. Ну, зате помили тобі голову.
Про купання. Ти почав якось нервово купатися. Посмішки і «агу» швидко переходять в незадоволення. Може тебе дратує твоє надувне коло, але без нього ти не попливеш. Ти ж горобчик, а не рибка. Хоча ти жаба, коли ми тебе витягуємо з ванни.
Про їжу. Ти почав дуже шумно харчуватися. Особливо це чути вночі, коли Твоє Сісєйшество підгодовує тебе, щоб ти не схуднув поки спиш. Стільки звуків, наче харчується зграя єнотів. Чи поросяток.
Про день народження. Цього тижня тобі не те щоб стукнуло, але так тихенько клацнуло 2 місяці. Вітаю тебе. Відсвяткували просто – вчасно лягли спати. Кому це більший подарунок – не знаю. А твоя поличка з одягом, з якого ти виріс, усе більше наповнюється.
Такий от тиждень, якщо коротко. Будь здоровий і посміхайся.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Папин блог. Восьмая неделя