Мальчику-воробушку исполнилось 2,5 месяца. И папа Александр продолжает рассказывать обо всех прекрасных моментах его взросления.
Тиждень десятий
Так! Десятий! Я навіть перераховував від твого народження. Гарний тиждень. Добрий. Тиждень фотографій.
Про фотографії. Ти навчився робити селфі за допомогою телефону і мами Katya, а також писати до них смішні коментарі і слати мені у viber. Дякую, Горобчику, ти і не уявляєш, скільки разів за тиждень, на роботі, це фото просто примушувало мене посміхатися. Але є зауваження. Якщо пишеш «Татісько, як справи», то пиши уже «сплави». «Голобцикуєс, то голобцикуй взе до кінця!».
Про інші фотографії. Цього тижня у мене було 2 вихідних. Результат – тонна фотографій, дві тони сміху, три тони щастя і 100 мл. сліз. Колись ти точно побачиш усі фотографії за цей тиждень, а в щоденник попаде тільки одна.
Про творчість. Так сталося, що без творчості ти жити не можеш. І спати теж. Тому ми з твоєю мамою співаємо, говоримо театральними голосами, складаємо вірші.
Ми – маленькі горобці.
Дуже любимо цицІ.
Циця ліва, циця права,
Отака у нас забава.
Це один з варіантів імпровізації, коли немає часу підбирати слова і рими. Повір, це ще не найглупіший віршик, який ти чув. Але тобі подобається.
Про футбол. Почали дивитися твій перший чемпіонат України. Динамо перемогло, але скажу як є — коли ти какаєш, то проявляєш в рази більше наполегливості, завзяття і боротьби за результат, ніж деякі футболісти. Attaboy! От і вони викакали перемогу. Ше раз вибач, що ти будеш вболівати за Динамо. Це трохи егоїстично, але один страждати я вже не можу.
Про кулаки. На початку тижня ти намагався показати фокус, як можеш засунути весь свій кулачок в рот. Жодного разу ти цього не зробив і одразу перейшов на новий фокус – два кулачка в рот. Мені подобаються твої амбіції і настрой, але пробуй йти до мети поступово. Кулачок за кулачком.
Про усе інше. Усе інше – не важливе для тебе зараз. Просто будь здоровим!
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Папин блог. Девятая неделя