Привіт, друзі! Мене звати Спекторенко Катерина, я – лікар-педіатр, і 17 років працювала за фахом в Україні. Так склалося життя, що наша родина два роки тому переїхала до Німеччини, а саме до міста Мюнхен (земля Баварія). Чоловік працює, двоє наших синів (16 і 7 років) вчаться у школі. Я спочатку вивчала мову, а тепер знаходжуся в процесі підтвердження свого диплома, щоб мати право працювати лікарем тут.
В Україні залишилися мої рідні і друзі, мої маленькі й вже не дуже маленькі пацієнти. Звісно, з початком епідемії, викликаної коронавірусом, мене часто питають, як воно в Німеччині? Як реагують люди, що робить уряд, чи є паніка, що діється у лікарнях і т. ін. Спробую написати своє бачення ситуації, не претендуючи на абсолютну істину.
***
Звістки про коронавірус у Китаї у грудні-січні не викликали особливого збудження серед пересічних жителів Баварії. Звичайно, як і всюди, люди дивилися новини, обговорювали між собою останні події, але зловісний мікроб був десь там, далеко.
Шкільні канікули у лютому стали точкою відліку для поширення вірусу Німеччиною. І для цього було кілька причин.
- По-перше, німці дуже активні та багато подорожують. Тому зимовий відпочинок на лижних курортах Австрії, Італії та на півдні Німеччини планують за рік, а інколи й більше. Буває, що за два-три місяці до канікул білетів на потяги та літаки вже не купити.
- По-друге, в лютому проходить карнавал – щось на кшталт нашого Колодія або Масляної. В багатьох містах і селищах Німеччини люди перевдягаються у неймовірні костюми, виходять на вулиці, зустрічаються з друзями, беруть участь в урочистостях. Подивитися на це приїздять туристи з усього світу. Особливо яскравим вважається карнавал у Кельні (земля Нордрайн-Вестфален).
- По-третє, тісні економічні зв’язки з багатьма країнами, в тому числі з Китаєм. В Баварії, наприклад, знаходяться всім відомі ВМW, Mercedes-Benz, Bosch. Не дивно, чому перший пацієнт з COVID-19 був виявлений в містечку біля Мюнхена. Це була людина, що повернулася з відрядження до Китаю і встигла проконтактувати з багатьма співробітниками ще до встановлення діагнозу.
Майже одночасно почався великий спалах у землі Нордрайн-Вестфален, де двоє італійських туристів добре провели час серед більш як тисячі жителів селища, що вийшли на свій традиційний фест.
Австрія на той момент вже закрила кордони і почала вводити карантинні заходи. Тим не менше, в Мюнхені життя тривало як і раніше: працювали ресторани і кав’ярні, школи і дитсадки, люди їхали на роботу, йшли за покупками в торгівельні центри. Єдине, що змінилося, то була легка паніка перед можливим введенням загального «карантину».
***
Буквально за тиждень, може, два, з полиць супермаркетів щезли рис, макарони і соуси до них, борошно та туалетний папір. За пару тижнів все повернулося, й тепер нема проблем ані з продуктами, ані з туалетним папером 🙂
Маски, респіратори та антисептики розібрали ще до того. В середині березня, напередодні запровадження жорстких обмежувальних заходів, аптеки почали відпускати не більше двох упаковок парацетамолу в одні руки, а згодом знайти його стало зовсім важко. З того, що також дуже впадало в око, можна відмітити зникнення рукостискань при вітанні та прощанні. Адже я вже звикла, що тут за руку вітаються всі, і жінки з жінками також.
«День Х», коли Мюнхен завмер
У п’ятницю 13 березня на всю країну було оголошено про закриття всіх навчальних закладів та рекомендації не виходити з домівок без зайвої потреби. А вже за тиждень рекомендації перетворилися на заборону, за порушення якої загрожував чималенький штраф. Закрилися перукарні і салони краси, кіно і театри, музеї та бібліотеки.
Ресторанам та кав’ярням залишили право торгувати тільки «на винос» або з доставкою додому. В магазинах з’явилася розмітка по півтора метри біля кас, що нагадує про необхідну дистанцію, а касирів захистили прозорими пластиковими екранами.
Так само убезпечили і водіїв громадського транспорту: крім червоної стрічки на кабіні, передні двері відтепер були закриті на вхід і на вихід. До речі, громадський транспорт весь цей час працював і працює за розкладом у звичному режимі. Це цілком логічно, щоб уникнути натовпу і дати змогу тримати соціальну дистанцію тим, хто не може працювати з дому й дістатися до місця призначення в інший спосіб.
Медична сфера
Медична сфера теж зазнала змін: було закрито всі клініки реабілітації, крім тих, де процес не можна зупинити, всі кабінети масажу та нетрадиційних методів лікування, скасовано планові діагностичні та лікувальні втручання. У лікарнях заборонено відвідування пацієнтів, крім випадків смерті, партнерських пологів або супроводу неповнолітньої дитини. Кілька спалахів інфекції у будинках для людей похилого віку примусили заборонити відвідування цих закладів.
***
На жаль, я поки що не працюю, тож не маю повної картини «зсередини» німецької лікарні. Проте спілкуюся з численними колегами та знайомими, що вже влаштувалися до місцевих клінік.
- Отже, лікарі й медсестри діляться на бригади, які працюють в певні дні разом.
- Якщо хтось захворіє, буде зрозуміло, кого з медперсоналу обстежувати та/або лишати вдома на карантині.
- Розгортаються додаткові палати інтенсивної терапії, обладнуються інфекційні бокси.
- Робота організовується так, щоб розділити потік потенційно заразних пацієнтів та тих, хто звернувся з приводу, скажімо, апендициту чи з підозрою на інфаркт.
- Медики проходять тренінги з інфекційної безпеки, опрацьовують нові протоколи діагностики та лікування, організовують нові способи взаємодії всіх підрозділів медичної системи.
- Наприклад, було вперше створено єдиний загальнонімецький реєстр місць у відділеннях інтенсивної терапії та апаратів штучної вентиляції легень. Тепер за відсутності місць в одній лікарні буде легко дізнатися, куди краще везти або переводити пацієнта, що потребує дихальної підтримки. Наразі за свідченнями очевидців відділення реанімації заповнені в середньому на 50-70%, хоча ситуація може відрізнятися в різних землях.
Інститут імені Роберта Коха – найбільш впливова організація, що розробляє заходи продії інфекціям для всієї країни – спільно з програмістами випустив додаток для смартфонів та фітнес-браслетів. Люди добровільно можуть допомогти вченим та посадовцям отримати попередні дані про розповсюдження інфекції.
Програма реєструє частоту дихання та серцебиття залежно від фізичної активності індивіда. З персональних даних треба ввести лише поштовий індекс. Таким чином, якщо в певному регіоні реєструється підвищена кількість випадків невідповідності серцебиття й дихання фізичній активності людей, це означає, що, ймовірно, в них підвищена температура тіла.
***
Таким чином науковці можуть краще дослідити шляхи розповсюдження віруса та певні закономірності розвитку епідемічного процесу. Ці дані також передаються місцевим органам охорони здоров’я, що мають реагувати на потенційний спалах: посилювати карантинні заходи, проводити більше тестувань на коронавірус, залучати більше медичних працівників тощо.
Чому у Німеччині показник летальності від COVID-19 один з найнижчих у світі?
Ви, мабуть, знаєте з новин, що Німеччина належить до країн, де зареєстровано найбільше інфікованих, проте показник летальності від COVID-19 – один з найнижчих у світі. Чому так? Бо тут дійсно дуже багато тестують, причому використовують для цього високоякісні і точні методики. Тому виявляють багато легких і навіть безсимптомних форм.
Наприклад, у Мюнхені організовано кілька наметових пунктів, де спеціально навчені добровольці (часто це студенти-медики) беруть мазки із носа у тих, в кого є направлення, або хто повертається до міста з-за кордону. Людина може лишатися у власному авто, до неї підійде працівник у захисному костюмі й візьме мазок через відкрите віконце.
Крім того, аналізи беруть у лікарнях та багатьох приватних лікарських кабінетах. Щодня відібрані проби доставляють до лабораторій, а дані про виявлені випадки інфікування передають до місцевих органів охорони здоров’я та до Інституту ім. Роберта Коха.
А що роблять пересічні громадяни?
Здебільшого сидять по домівках або гуляють своєю сім’єю на вулиці. Так-так, в Німеччині ніхто не забороняв гуляти в парку, кататися на велосипеді чи роликах, виходити на пробіжку. Головна умова – тримати дистанцію не менше 1,5-2 метрів від інших людей. Вірус не літає в лісовому повітрі й швидко гине на сонці.
Звісно, місця, де ймовірність інфікуватися через тісний контакт дуже висока, закриті. Тож дитячі майданчики стоять порожні. А от позайматися на вуличних тренажерах можна, дотримуючись дистанції, звичайно ж. Поліція патрулює вулиці, проте не хапає всіх, хто попався під руку. Для початку просто підходять і роблять зауваження порушникам правил. Штраф виписують за грубі порушення або якщо перше попередження не допомогло.
Наприклад, були випадки, коли підлітки збивалися в компанії і демонстративним кашлем та чханням лякали пенсіонерів на доріжках парку. Або продавчиня попри заборону і неодноразові попередження продовжувала торгівлю квітами.
Носіння масок досі не було обов’язковим за умови дотримання дистанції, але з введенням послаблення карантину, вимога прикривати ніс і рот у громадських місцях стосуватиметься майже всіх. Так, з 27 квітня 2020р у громадському транспорті та всіх магазинах треба носити хоча б саморобну маску, баф або шарф на обличчі, а от у парку гуляти своєю родиною можна, як і раніше, без них.
***
Я регулярно дивлюся і читаю новини як українською, так і німецькою. Слухаю експертів-вірусологів, епідеміологів, лікарів, вивчаю наукові статті. На мою думку, тут, в Німеччині, карантин виконує покладені на нього завдання і в принципі має людське обличчя. Високопосадовці не кидаються популістськими гаслами, а закликають проявляти терпіння і людяність. Ніхто не обіцяє, що сидіння вдома призведе до повного знищення віруса і завтра чи з 10 травня ми позбудемося цієї проблеми.
Обмежувальні заходи дозволяють лише сповільнити розповсюдження інфекції та попередити перевантаження лікарень. В такому ритмі ми маємо дочекатися, поки вчені зможуть запропонувати дієві ліки або вакцину від нового коронавіруса. Більшість громадян ставляться до цього з розумінням і виконують розпорядження уряду, хоча, як і всюди в світі, нікого не радує спад економіки та все, що з цим пов’язано.
Бліц-інфо про новий коронавірус (станом на 24.04.2020)
- Вірус передається безпосередньо від людини до людини крапельним шляхом при кашлі, чханні, розмові, співі.
- За попередніми оцінками експертів контактний шлях передачі інфекції (через предмети на кшталт дверних ручок чи кнопок у ліфті) має обмежене значення і складає не більше 10% випадків зараження. Миття рук з милом протягом 20 секунд або обробки спиртовмісними антисептиками достатньо для знешкодження вірусу.
- Найбільша ймовірність заразитися існує у закритому приміщенні при значному скупченні людей (громадський транспорт, магазин).
- При дотриманні правил особистої гігієни та дистанції між людьми, що не проживають разом, мінімум 1,5-2 метри зараження у парку чи на вулиці малоймовірне. Тому маска у парку не має сенсу.
- НІЯКА маска (крім спеціальних респіраторів FFP2 та FFP3) не захищає того, хто її носить. Маска чи шарф на обличчі попереджають передачу вірусів крапельним шляхом від особи, що їх носить, до інших людей. Респіратори FFP2 та FFP3 захищають того, хто їх носить, АЛЕ НЕ ЗАХИЩАЮТЬ ОТОЧУЮЧИХ при цьому.
- За попередніми даними, заразною людина є вже за добу до появи перших симптомів та мінімум 5 днів від початку хвороби. Приблизно половина інфікованих (а може й більше) не мають ознак захворювання, проте виділяють вірус і можуть поширювати інфекцію. Саме тому маски має сенс носити всім у місцях скупчення людей.
- Новий коронавірус досить нестійкий у зовнішньому середовищі і швидко гине при висиханні та дії сонячного світла. Так, його рештки можна ще кілька днів знайти на різних поверхнях, але свою заразність цей збудник втрачає вже за кілька годин, якщо не хвилин. Тому миття вулиць з антисептиками не має ніякого наукового обґрунтування!
Порада
Я знаю, наскільки жорсткі умови карантину в Україні, знаю, що люди потерпають від нестачі сонячного світла і свіжого повітря. Тому раджу і дорослим, і дітям на час обмежувальних заходів приймати вітамін Д в профілактичних дозах.