Чи існує «психологічний закреп»? Розбираємося разом.
Джерело: instagram @doctor_elena_fedorova
- Наприклад: малюк почав ходити в садочок. Там було некомфортно. Став затримувати позиви, відмовляється іти на горщик.
- Стали вдома привчати до горщика. Перестали одягати підгузок вдень. Бігає по хаті, присідає, десь ховається, терпить ,щоб все таки не йти. Так триває по кілька днів, поки зі сльозами нарешті не робить все твердими шариками.
- Раніше завжди ?вранці. А тепер збираємося до школи (садочка), не встигаємо. А ввечері вже перехотілося. Наступного ранку знову ніколи…
- Приїхали в готель/іншу оселю/до бабусі гостювати. І там все незвично. Спокійно ?не виходить.
- Немає можливості усамітнитися. В туалеті немає дверей або замочка на дверях.
Впізнаєте такі ситуації?
- Так, організаційно-емоційні моменти можуть призводити до того, що дитина стримується і не здійснює дефекацію вчасно.
- Калові маси довго знаходяться в кишківнику. Вода з них всмоктується, стул стає все більш щільним та твердим.
- Таким ?какати боляче.
- З кожним випадком болючої дефекації дитина починає поступово цього боятися. І ще більше стримує позиви, ще більше намагається не ?.
- Клізми, свічки та інша стимуляція ануса може погіршувати емоційний стан. Особливо якщо це регулярно.
Джерело: [email protected]
Так, дійсно. Закреп можуть спровокувати різні життєві ситуації. Психологічний стан дуже важливий. Але якщо це триває довго, то закреп стає реальною фізичною проблемою. Ніяка психотерапія не переконає побороти страх перед болемт а йти в туалет, щоб мати болючу дефекацію твердим великим ?.
В боротьбі з закрепом є своя трійця: вода — клітковина — послаблююче.
Найбільш часто саме така комбінація є ефективною. Калові маси повиннні стати м’якими або навіть напіврідкими.
Психотерапевт не допоможе, якщо дитина майже не їсть овочів і мало п’є води.
Ні, не треба пробіотиків, ліків від глистів та безлактозної дієти. Ні, у немовлят не буває «психологічного» закрепу. А от у батьків буває психологічна потреба регулярно вставляти дитині в анус трубочку/свічку і весь час допомагати (але це трохи інша історія).
В коментарях лікування не призначаю)
