Усім відомо, що для легкої бесіди у колі не надто знайомих краще уникати розмов про політику і релігію. Але у сучасному батьківстві є такі теми, які у пристойному товаристві краще не зачіпати, бо можна посваритися з кимось із присутніх. Щеплення, виховні методики і, звичайно, грудне годування. І начебто про все це проведено безліч досліджень, написано сотні посібників, відома позиція ВООЗ, але пристрасті продовжують палати.
Джерело: shutterstock
Рекомендації ВООЗ у вільному доступі, й кожна мама може з ними ознайомитися. Але стисло нагадаємо:
- Ідеальним харчуванням для дітей раннього віку є материнське молоко.
- Майже кожна жінка може годувати своє немовля груддю за відповідної інформаційної і практичної підтримки з боку держави, сім’ї і медичних працівників.
- Молозиво — ідеальна їжа для новонародженого, і перше годування слід провести протягом першої години після народження.
- Рекомендується виключно грудне годування малюка протягом перших шести місяців, а після введення відповідного прикорму матері заохочуються продовжувати його до двох років і довше.
Здавалося б, усе зрозуміло і питань виникати не має. Але в кожній країні склалися свої традиції, густо замішані на культурі, релігії, забобонах і навіть політичних та економічних факторах. Адже сьогодні тривале годування груддю якось не дуже вписується у портрет жінки, що працює, як для держави, так і для соціуму в цілому.
Джерело: Fotolia
Історична довідка
На теренах України існує стійкий стереотип, що годувати маля треба до року і не більше. Це зумовлено нашим радянським минулим, у якому в 1956–1968 роках жінка мала право на 8 тижнів допологової та 8 тижнів післяпологової відпустки, а потім додатково могла піти у неоплачувану відпустку по догляду за дитиною ще максимум на 3 місяці.
З 1968 року неоплачувану частину відпустки продовжили до досягнення дитиною однорічного віку, а з 1982-го запровадили оплачувану відпустку до річного і можливість неоплачуваної до півторарічного віку малечі. 1989 рік подарував мамам законну можливість бути вдома з крихіткою до трирічного ювілею.
Проте радянська машина намагалася встановити рамки для всіх сфер життя людини, до найінтимніших включно. Так, годувати груддю рекомендувалося за графіком через три години і не довше 20 хвилин, перші краплі соку та крупинки м’якого сиру вводилися з місячного, а перший повноцінний прикорм — з 3–4-місячного віку. При багатьох великих підприємствах існували цілодобові ясла, де малята перебували, поки тривала мамина зміна. Кожні три години жінка мала законну перерву на 30 хвилин, щоб погодувати свого малюка.
Отже, норми проміжків між прикладаннями до груді та їхня тривалість регулювалися державою, а не справжніми потребами крихітки.
Джерело: shutterstock
Довше трьох годин дитина перших місяців життя просто не витримає фізично, ну а менші відрізки часу були неприйнятні для робочого процесу.
Звичайно, за таких умов прикорм у другому півріччі цілком закономірно доволі швидко повністю витісняв мамине молоко. Сформувалася нова традиція, що не передбачала грудне годування після року.
Як задумала природа
Це, звісно ж, достовірно невідомо. Ми можемо лише припускати. У тваринному світі самки ссавців годують молоком своїх дитинчат, поки в них не виросте більшість молочних зубів. Це дозволяє без проблем поступово перейти на «дорослу» їжу. У людей для повноцінного жування і повного переходу на «загальний стіл» потрібно мінімум 12–16 зубчиків (виростають до 1,5–2 років), а в ідеалі —всі 20 (з’являються до 2–2,5 років). Звичайно, тут не йдеться про виключно грудне вигодовування до такого віку, але як корисний та помічний додаток до «дорослого» раціону грудне молоко є найкращим варіантом на другому і третьому роках життя малюка.
До того ж грудне молоко містить безліч речовин, що захищають дихальні шляхи та травний тракт дитини від інфекцій. Наприклад, розглянемо імуноглобулін А, що міститься на всіх слизових оболонках людського організму і відповідає за нейтралізацію вірусів на місці проникнення та перешкоджає прикріпленню хвороботворних бактерій. У новонароджених він майже не виробляється, до року поступово досягає 20 % рівня в дорослих і лише у 4–6-річному віці починає повноцінно захищати слизові. Так от, на першому році життя крихітки грудне молоко — єдине джерело імуноглобуліну А, а на другому і третьому — непогана підтримка для місцевого імунітету.
Джерело: Fotolia
Експерти ВООЗ довели, що тривале грудне годування знижує частоту і тяжкість кишкових інфекцій у маленьких дітей, а в майбутньому перешкоджає розвитку «хвороб цивілізації»: ожиріння, діабету, бронхіальної астми, захворювань серця і судин.
Для мам у багаторічній перспективі теж є неоціненні переваги: чим довший «молочний стаж» має жінка, тим менше в неї ймовірність розвитку пухлин грудей та яєчників. При цьому враховується сумарна тривалість лактації протягом життя мами незалежно від того, скільки в неї дітей.
Я умисне не торкаюся психологічних аспектів «молочної взаємодії» мами та малюка, як-от комфорт, заспокоєння, полегшення засинання… Адже грудне годування — далеко не єдиний спосіб продемонструвати свою любов, підтримку і прийняття, хоча, без сумніву, дуже важливий.
«Порожнє» молоко?
Деякі люди, включаючи медичних фахівців, вважають, що після 3, 6, 10 місяців, року (потрібне підкреслити) «в молоці вже нічого корисного немає», «це вже просто звичка». Це достатньо розповсюджений міф. Материнське молоко змінюється з віком дитини, підлаштовуючись під її потреби. Так, коли дитина їсть прикорм у достатній кількості, щоб наїстися (зазвичай це відбувається на 8–12-му місяці життя), молока стає менше за об’ємом. Воно відіграє меншу роль у забезпеченні малюка енергією та водою, але на другому році здатне перекривати до 40 % потреби у білках та до 50 % — у жирах, причому за рахунок найкорисніших для здоров’я поліненасичених жирних кислот!
Джерело: shutterstock
З грудним молоком після року малюк отримує до 70 % вітаміну А, до 40 % вітаміну В2 та кальцію. І це ще не враховуючи безлічі факторів імунного захисту та пребіотиків, що сприяють розвитку нормальної мікрофлори. У певному сенсі після року молоко перестає виконувати суто харчову функцію. Воно все більше стає схожим на молозиво і покликане не стільки нагодувати, скільки підтримати малятко на шляху його дорослішання й дозрівання.
А що психологи?
Прихильники психоаналізу прирівнюють смоктання груді трирічним малюком до інцесту, а послідовники теорії прив’язаності сповідують ідеї м’якого виховання, безумовної любові та прийняття. І якщо перші категорично проти спільного сну та продовження годування груддю після року, то другі ставляться до цього як до частини нормальної взаємодії батьків і дітей. Хто з них правий, довести дуже важко.
Замість післямови
Грудне годування має виняткове значення для здоров’я малюка і мами в перші 6 місяців після пологів, дуже велике — до року і не втрачає повністю своїх позицій на другому і третьому роках. Але його тривалість не має визначатися лише рекомендаціями експертів, а повинна враховувати всі складові процесу: стан здоров’я мами та дитини, психологічні особливості жінки, культуру, традиції, релігію, соціальні обставини. Кожна родина має вирішувати це питання для себе, зваживши всі за і проти.
Джерело: shutterstock
Як воно в світі?
Завжди цікаво, як довго годують груддю представниці різних країн і народів.
- Німеччина: до 6–7 місяців;
- Швеція, Норвегія: до року, інколи до 2 років, тривала відпустка по догляду за дитиною;
- Франція: грудному годуванню не надають великого значення, жінки годують до 3–4 місяців;
- Греція: ГВ не розповсюджене;
- Японія: до 1–2 років, підтримується державою;
- Китай: максимум до 2 місяців;
- Арабські країни: подекуди дуже популярне до 2–3 років, подекуди дати дорогу суміш немовляті — ознака багатства і престижу родини;
- Монголія: до 2–6 років, ГВ всіляко підтримується, а молоком лікують;
- Традиційні культури з різних частин Землі (ті, яких майже не торкнулася цивілізація): до 2–7 років.
