Сьогодні медицина — це не тільки лікування хвороб, а й значною мірою їх профілактика. Лікарські засоби широко використовують не лише у разі поганого самопочуття, а й для запобігання його погіршенню. Типовим прикладом є вакцинація та рутинне використання вітамінів і мікроелементів для поліпшення якості харчування й профілактики певних розладів здоров’я. Які ж рекомендації дає з цього приводу сучасна наука?
Найкращою їжею для немовлят, принаймні до шести місяців, є материнське молоко, а в разі його нестачі — адаптовані молочні суміші. Такий тип харчування забезпечує всі основні потреби немовляти. Здавалося б, навіщо додавати до нього щось іще? Проте вчені стверджують, що деякі вітаміни й мінерали відіграють надзвичайну роль у гармонійному розвитку малюка.
Щорічно від геморагічної хвороби у світі гинуть 3–5 на кожні 100 тисяч малюків, а багатьом потрібна госпіталізація.
Вітамін К
Ще в пологовому будинку новонародженому роблять ін’єкцію цього вітаміну. Такий укол дозволяє запобігти рідкісному, але часто фатальному стану, що зветься геморагічною хворобою новонароджених. Ця недуга проявляється кровотечами із слизових оболонок, у шкіру та внутрішні органи дитини. При ранній та класичній формах хвороби (1-ша — 7-ма доба життя) можуть спостерігатися шлунково-кишкові, носові кровотечі, крововиливи у шкіру. Тому при появі крові у стулі, блювотних масах, бордових висипаннях на шкірі новонародженого слід негайно їхати до лікарні. Але найпідступнішою є пізня форма геморагічної хвороби, яка вражає дітей 1–4 місяців. Першою ознакою може бути крововилив у внутрішні органи чи навіть мозок малюка, що буває нелегко розпізнати, а також вчасно надати допомогу.
На превеликий жаль, геморагічна хвороба зустрічається й у цілком здорових дітей на виключно грудному вигодовуванні, а єдиним доступним на сьогодні методом її профілактики є додаткове введення вітаміну К у вигляді уколу або (рідше) крапель для внутрішнього застосування.
Тільки уявіть, щорічно у світі гинуть 3–5 малюків на кожні 100 тисяч дітей від цієї хвороби, і ще кілька десятків потребують госпіталізації. Не так вже й багато, скаже хтось.
Проте, зробивши в пологовому будинку укол, ми ризикуємо подарувати крихітці лише болючий синець, який мине самостійно за пару тижнів.
Інших серйозних побічних ефектів від внутрішньом’язового введення вітаміну К практично не зафіксовано. А потенційна користь може бути неоціненною.
Вітамін D
Всім відомо, що цей вітамін відповідає за обмін кальцію та фосфору в організмі людини, а отже, за здоров’я кісток та зубів. Але на сьогодні вченими добре досліджено безліч інших функцій вітаміну D. Це і правильна робота імунної та нервової систем, і гармонійний фізичний розвиток малюка, і здорова шкіра та гармонійна робота всіх внутрішніх органів.
Більшу частину «сонячного вітаміну» ми отримуємо під час прогулянок, адже він синтезується у нашій шкірі з холестерину під дією ультрафіолетового випромінювання. Невелику кількість можна одержати з їжею. Здавалося б, природа про все подбала, але середній житель міста зазвичай потерпає від нестачі вітаміну D. Засмага, темний колір шкіри, використання сонцезахисних кремів та одягу, недостатнє перебування на свіжому повітрі, смог, короткий світловий день взимку та безліч інших факторів знижують вироблення вітаміну D у шкірі.
Отримати ж добову дозу лише з їжею практично неможливо, бо є досить обмежений перелік продуктів, в яких цей вітамін міститься у зовсім невеликих кількостях. Молочні продукти, вершкове масло, яйця, жирна морська риба можуть лише частково забезпечити нас вітаміном D, а дітям до року не допоможуть майже нічим. Грудне молоко має дуже низький його вміст, тож для профілактики дефіциту малюкам призначають препарати вітаміну D у вигляді олійних чи водних розчинів. Для діток на змішаному та штучному годуванні дозу корегують залежно від вмісту вітаміну у суміші та її добового об’єму.
У багатьох країнах світу добавки вітаміну D рекомендують приймати не лише немовлятам, а й дошкільникам, і школярам, і дорослим. Деякі держави запровадили програми збагачення молочних та деяких інших продуктів вітаміном D, щоб покращити показники здоров’я населення.
Залізо
Це надзвичайно важливий елемент для нашого життя. Крім того, що залізо входить до складу гемоглобіну і відповідає за доставку кисню до найвіддаленіших закутків організму, воно бере участь у безлічі інших біохімічних процесів. Наприкінці вагітності в малюка формується певний запас цього елемента, і зазвичай його вистачає для забезпечення фізіологічних потреб протягом перших 4–7 місяців життя.
Надалі «залізний запас» поповнюється завдяки прикорму. Грудне молоко містить невелику кількість заліза, яке однак дуже добре засвоюється і дає змогу крихітці не потерпати від його нестачі.
Але існують ситуації, коли або запас заліза з самого початку є недостатнім, або його втрати значно перевищують надходження. Тоді доводиться приймати препарати заліза, щоб запобігти прихованому залізодефіциту та анемії.
Про які ж стани йдеться?
НЕДОНОШЕНІСТЬ Всі передчасно народжені малята мають отримувати препарати заліза — принаймні до року, а іноді й довше.
КРОВОВТРАТИ, ПОВ’ЯЗАНІ З БУДЬ-ЯКИМИ ПРИЧИНАМИ Це може бути геморагічна хвороба новонароджених, оперативне втручання, інфекція тощо.
КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ НА ПЕРШОМУ РОЦІ В епітелії слизової кишківника міститься багато заліза.
РІЗНОМАНІТНІ ПОРУШЕННЯ ВСМОКТУВАННЯ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН В ШЛУНКУ ТА КИШКІВНИКУ Такі проблеми з’являються внаслідок вроджених вад чи хронічних захворювань.
Зазвичай в не дуже тяжких випадках залізодефіцит не має якихось певних симптомів. Його виявляють за допомогою аналізів крові на 7–9-му місяці життя у вигляді зниження гемоглобіну (анемії). Проте навіть незначна нестача заліза, що триває роками, негативно позначається на фізичному та психічному розвитку дитини. З огляду на це в деяких країнах малюкам 4–12 місяців в обов’язковому порядку призначають профілактичні дози препаратів заліза. Але дослідження останніх років показали, що часті побічні ефекти від них змушують батьків відмовлятися від прийому й доцільніше призначати такі ліки лише за умови залізодефіциту, який підтверджено аналізами.
Профілактика нестачі заліза у дітей до року
- Усім малюкам у віці 7–9 місяців слід робити аналіз крові на визначення рівня гемоглобіну.
- Вчасно, не пізніше 7 місяців, потрібно вводити прикорм (овочевий або круп’яний з продуктів, багатих на залізо).
- Необхідно включити червоне м’ясо до прикорму у віці 6,5–7,5 місяців, додаючи його до страв з овочів чи круп принаймні 3–4 рази на тиждень.
- Підтримуйте грудне годування хоча б до року, адже грудне молоко сприяє засвоєнню заліза з інших продуктів.
- У разі змішаного чи штучного годування обирайте адаптовані суміші, а після 6 місяців використовуйте так звані наступні суміші, збагачені залізом.
- Обов’язково дотримуйтесь рекомендацій лікаря, якщо маля народилося передчасно або має хвороби, що можуть спричиняти залізодефіцит.