Батьки рідко приводять дитину до окуліста через певні скарги. Зазвичай це профогляди, на яких вони можуть констатувати, що малюк, коли грається в телефоні, мружиться або їхній учень почав гірше бачити. Ми побували на прийомі в дитячого офтальмолога мережі медцентрів “Новий Зір” Юрія Пешкова і запитали, які діагнози найчастіше ставлять юним українцям.
Джерело: Freepik
Міопія
“Короткозорість на сьогодні є актуальною проблемою для більшості моїх пацієнтів. На жаль, ми живемо у світі, де кількість міопів буде тільки зростати”, – відзначає фахівець.
Перші тенденції ймовірного дефекту зору можна виявити вже у 3-річному віці. Та це не означає, що в дитини міопія, просто її природний запас далекозорості (плюсика) менший, ніж потрібно. А якщо взяти до уваги анамнез батьків (короткозорі в родині), для офтальмолога то багато про що свідчить. Ось таких дітей лікар рекомендує частіше приводити на прийом для спостереження.
Ви ж знаєте, що немовлята народжуються далекозорими (+3)? Але з дорослішанням, до 5–6-річного віку око виростає до нормальної довжини. Тоді в дитини вже не повинно бути ані плюса, ані мінуса по зору, максимум 0,25 діоптрії. Тож ті, хто не має запасу далекозорості від початку, схильні до розвитку міопії.
Отже, у 6 років окуліст може встановити діагноз щодо короткозорості. Проблема в тому, що дитина не здогадується про свій поганий зір, адже так бачила завжди, їй ні з чим порівнювати, тому й ні на що не жаліється.
На що зважати батькам:
- обов’язково повідомте лікарю, що в мами, тата, бабусі чи дідуся є короткозорість, бо це спадкове захворювання і з великою ймовірністю воно буде в дітей. Тож малюка треба частіше перевіряти в окуліста;
- дитина надто близько підносить до обличчя предмети, щоб роздивитися. Нормальною відстанню вважається 30–40 см. Отже, якщо малюк низько нахиляється над книжкою чи розмальовкою, слід обов’язково показати його лікарю;
- коли школяр не бачить написаного на дошці з другої чи далі парти.
Рекомендація: розмовляйте з дитиною та вчителем, аби вчасно виявити такі ознаки. Якщо вони є, не чекайте чергового профогляду – йдіть позапланово до лікаря. Скарги на швидку втомлюваність при читанні, наприклад, можуть свідчити про псевдоміопію, і цю проблему розв’яже лише офтальмолог.
“Чим раніше маленький пацієнт почне носити окуляри, аби скоригувати мінус по зору, тим кращий буде прогноз”, – радить Юрій Пешков.
Методи корекції. У світі практикуються 3 методи: окуляри та контактні лінзи – м’які денні й ортокератологічні, або їх ще називають нічними жорсткими.
Джерело: Freepik
| Способи корекції | Плюси | Мінуси |
| Окуляри | Простота, легкість в експлуатації відносна дешевизна. Підібрав-купив-забув | Оскільки лінзи розташовані на відстані від ока й не лежать на рогівці, часто не все поле зору (периферія) потрапляє в окуляри. Отже, сітківка отримує неповноцінне зображення, що може призводити до прогресування міопії. Це характерно за великої короткозорості |
| М’які денні контактні лінзи | Беруть на себе всі переваги окулярів і нівелюють їхній мінус, бо лягають безпосередньо на рогівку. Немає небезпеки травмуватися ними, як у випадку розбитих окулярів. Непомітні на обличчі, що важливо для дітей | Треба навчити дитину знімати й одягати лінзи, слідкувати за їхньою гігієною та за наявністю спеціальних розчинів. Це дорожчий спосіб корекції, ніж окуляри. До 6 років складно застосовувати |
| Ортокератологічні (нічні жорсткі) лінзи | Ідеальний варіант для дитини: вона в них тільки спить. Завдяки особливості своєї будови лінзи змінюють форму рогівки за ніч, і протягом дня школяр має чудовий зір. Через механічний тиск і повну корекцію нічні лінзи вважаються найкращим способом зупинити прогресування міопії | Протягом 1–2 тижнів, доки дитина звикає до тиску лінз, зазнаватиме певний дискомфорт. Потім око зменшує чутливість, і лінзи вже не відчуваються. Коштують дорого, проте розраховані на рік. У разі недотримання гігієни можливий кон’юнктивіт |
Слід зауважити, що нічні лінзи лише припиняють розвиток короткозорості, адже око росте до 21 року. А побоювання батьків, що контактні лінзи не пропускають кисень до рогівки, даремні, адже сучасні моделі водо- й повітропроникні. Головне, не спати у денних лінзах і не носити одноденні кілька днів.
“Головне – говорити зі своєю дитиною. Інколи до мене приходять вперше з міопією у 14 років, і не тому що вона з’явилась у цьому віці, а тому що батьки банально не розпитували дитину про зір. Отже, важливо із 6 років почати обговорювати цю тему”, – акцентує офтальмолог.
Джерело: Freepik
Гіперметропія
Другий за поширеністю діагноз – далекозорість. Тут, порівняно з міопією, все складніше. Вона може певний час ніяк не виявлятися й доволі добре приховуватися. За гіперметропії відбувається незначне зниження зору, що суб’єктивно дитина не помічає, адже на навчання це сильно не впливає. Буває, що далекозорість стає просто знахідкою під час першого огляду маленького пацієнта.
У чому ж складність запідозрити гіперметропію? Ми ж пам’ятаємо, що діти народжуються далекозорими, тому лікар дивиться на її ступінь, на гостроту зору, чи справляються очі з навантаженням.
Способи корекції. Найчастіше призначаються окуляри, рідше – денні контактні лінзи. Нічні, на жаль, далекозорість не коригують.
Амбліопія
З попередньої проблеми випливає третя. Амбліопія розвивається внаслідок різної оптики очей, тобто коли на очах різні плюси або на одному оці плюс, а на іншому – мінус. Тоді виникає анізометропія – різниця в оптиці. У цьому разі для аналізу інформації мозок залучає око, яке краще бачить, а друге усуває із зорової активності. Ось чому в народі цю хворобу називають “лінивим оком”, бо мозок не вчиться ним дивитися.
Рекомендація: за вчасної діагностики й правильного лікування “ліниве” око буде бачити! Можна навчити мозок дивитись ним нарівні з іншим, якщо виправити всі проблеми. Тож не нехтуйте обов’язковими оглядами. Перший має відбутися у 5-6 років залежно від контактності дитини, адже потрібні спеціальні обстеження.
“Насправді таких пацієнтів багато, і ми з ними працюємо, допомагаємо їм. Головне – вчасно це зробити, адже в дорослому віці амбліопія вже не лікується”, – наголошує офтальмолог клініки “Новий Зір”.
Джерело: Freepik
Причини виникнення:
- з народження, коли є вроджена катаракта або інші вроджені стани. Тут об’єктивні причини, чому мозок не може дивитись оком;
- набута амбліопія відбувається за неодночасного росту обох очей (одне росте швидше, а друге – повільніше)
Наприклад, у 6 років у дитини ліве око бачить на 100 %, а праве має +3 діоптрії, тож воно з високою долею імовірності стане амбліопічним, бо дає набагато гіршу картинку, ніж ліве.
Лікування. Залежить від того, що бачить офтальмолог на прийомі:
- перше – це повна корекція, тобто треба урівняти очі – окулярами, денними лінзами або в деяких випадках нічними;
- друге – якщо є патологія (та ж вроджена катаракта), через яку виникає амбліопія, її усувають і поступово займаються амбліопією. За катаракти, наприклад, замінюють кришталик в оці;
- третє – оклюзія (затуляння) ока, яке краще бачить, щоб змусити мозок дивитися “лінивим” оком. І не просто дивитися, а виконувати зорову роботу – писати, малювати, переглядати телевізор, читати книжки, гратися в ігри. Тут досить ефективне апаратне лікування, яке пропонується в офтальмологічних клініках.
Запальні очні захворювання
Доволі часто діти хворіють на кон’юнктивіти, блефарити та халязіони. Головна причина – порушення гігієни, банально брудні руки, які труть очі чи торкаються їх. Це призводить до запалення оболонки ока (кон’юнктивіту) або повіки (блефариту). Застуда чи вірусні інфекції також можуть давати ускладнення такими захворюваннями.
А от халязіони бувають не в усіх. Рецидивуючі ж форми є доволі неприємною річчю, бо нерідко пов’язані із системними хворобами. За цього захворювання закупорюється сальна залоза, через що набрякає вся повіка. Потім запалення зменшується і формується невеличке ущільнення розміром з горошину. Воно відчувається на дотик, навіть інші люди можуть його бачити.
Лікування залежить від конкретного випадку, тому тут важливий огляд офтальмолога та його професійна думка, адже самолікування призводить до досить неприємних ситуацій.
Ознаки, що дитину треба показати лікарю:
- скарги на те, що червоніють, печуть, болять очі;
- коли батьки помічають, що протягом певного часу зранку очі сильно закисають і є виділення протягом дня;
- за надмірної сльозотечі.
Джерело: Freepik
Косоокість
Косина часто спадкова, тому треба дивитися, чи немає в роду тих, хто страждав на цю проблему. Патологія буває вродженою або набутою. Зазвичай вона з’являється у перші роки життя, до 5 років.
Є таке поняття, як хибна косина, коли через специфічну форму очей та обличчя здається, що у дитини косоокість, хоча фактично її немає. Такий косметичний ефект з віком проходить. Але чи так це до снаги зрозуміти тільки фахівцю, що володіє специфічними навичками, а саме страбологу.
Лікування. Залежить від типів і причин косини. Часто призначається хірургічне втручання, причому чим раніше, тим краще. Все, звісно, індивідуально: декого оперують у 1,5 року, декого – в 3, а декого – в 6.
Сподіватися, що косоокість мине сама, не варто. Лише лікар визначає, який тип косини може зачекати, який впливає на функції зору, а який ні. Коли косоокість впливає на зір, мозок дитини не вміє бачити, наприклад, чіткість або стереоефект. А буває, що косина не позначається на зорі і є суто косметичним дефектом.
“Мої рекомендації батькам. Говоріть з дітьми, не сваріть їх за те, що вони чогось не кажуть. Коли розмовляєте з малечею, маєте з нею контакт, тоді проблем стає менше. Так, школярика завжди можна розпитати, як справи у школі, за якою партою він сидить, чи все бачить на дошці, чи все його влаштовує. І прислухатися до його думки. Якщо дитина скаже, що в окулярах незручно, варто прийти до окуліста, який зможе запропонувати альтернативу”, – резюмує дитячий офтальмолог Юрій Пешков.
