Теплий чистий пісок, босі ніжки та повна свобода – ось воно щастя будь-якої дитини! Але виявляється, це ще й дуже корисно для дитячих ніжок.
Ходіння босоніж по піску — це найкраща фізкультура, яку нам вигадала природа.
По-перше, суглобам стопи нічого не заважає, і вони можуть вільно рухатися.
По-друге, щоб пристосуватися до в’язкої поверхні, м’язам доводиться активно працювати. А це призводить до збільшення їхньої сили, що допоможе в майбутньому утримувати стопу в правильному положенні.
По-третє, нашій стопі дуже не вистачає сигналів від навколишнього середовища: яка поверхня — м’яка або тверда, який у неї рельєф, яка температура. Чому не вистачає? Тому, що ми з дитинства привчені ходити у взутті й живемо в місті. А якщо сигналів від стопи мало, мозок стає «ледачим» і розучується керувати стопою, кроками.
По-четверте, саме рецептори підошви (барорецептори) дають правильне налаштування всього тіла до самої верхівки. Вони передають інформацію нервовій системі, як утримувати хребет, у якому положенні тримати суглоб, які м’язи скорочувати. А якщо інформація обмежена, мозок починає додумувати, як розташувати тіло, і все частіше помиляється.
Але, безумовно, важливо не забувати про запобіжні заходи:
- переконайтеся, що в піску немає шибок та інших гострих предметів;
- вибирайте місця, де не вигулюють тварин;
- не варто ходити босоніж по піску, якщо у вас недавно була травма стопи або на ногах є рани.
Ідеальне місце для прогулянок піском — це, звичайно, пляж на морі. Але й у багатьох дворах часто є привезений для дітей чистий пісок, де хочеться скинути взуття та побігати, як у дитинстві!