Симптоми ацетонемічного синдрому для малюка досить болючі: біль в животі, млявість, нудота, нерідко – сильні напади блювоти. Як уберегти малюка від підвищеного ацетону? І що робити, якщо напади повторюються досить часто?
Джерело: Shutterstock
Зміст:
- Ацетон у дитини – як проявляється
- Чому виникає ацетонемічний синдром?
- «Спусковий гачок» для ацетону у дитини
- Небезпечний стан
- Якщо є запах ацетону — діяти потрібно швидко
- Візьміть ацетонемічний синдром під контроль
- Слідкуйте за активністю дитини
- Не нехтуйте допомогою лікаря
Під широко поширеним терміном «ацетон у дитини» (або, висловлюючись більш професійно – ацетонемічний синдром) ховається не хвороба, а загальні для всіх дітей особливості функціонування їх травного тракту. А також – індивідуальні особливості організму дитини, які необхідно враховувати при організації харчування малюка і його способу життя.
Ацетон у дитини — як проявляється
Ацетонемічний синдром — це реакція організму у відповідь на підвищене утворення в печінці у дитини кетонових тіл – особливих хімічних сполук, які виникають при вживанні продуктів з високим вмістом білка і/або жирів.
Якщо кількість кетонових тіл в організмі дитини не перевищує норму (але і не падає нижче нижньої межі), малюк бадьорий і веселий, адже кетонові тіла є джерелом енергії. Якщо їх мало, дитина відчуває занепад сил, млявість. Якщо ж кетонових тіл в надлишку, вони починають спричиняти токсичну дію на центральну нервову систему й інші органи. Тобто попросту отруюють організм малюка, викликаючи у нього відповідні симптоми, одним з найважчих серед яких є блювота.
Джерело: instagram@clinicpasman
Чому виникає ацетономічний синдром?
Підвищений ацетон у дитини може виникати на тлі досить серйозних захворювань. Таких як цукровий діабет, ураження печінки, тиреотоксикоз, пухлини мозку, струсу мозку, кишкові інфекції. Але частіше підвищений ацетон спостерігається у дітей особливого конституційного складу: діти, схильні до ацетонемічні синдрому, зазвичай дуже рухливі, випереджають своїх однолітків у розвитку мови, швидко засвоюють будь-яку інформацію, але нерідко відстають у вазі.
Проте часом ацетонемічний синдром виникає у дітей із зайвою вагою, які виявилися втягнутими в дуже рухливу гру. Запах ацетону в цьому випадку виникає через перевитрати енергії. Іноді підвищення ацетону виникає у повних дітей, якщо батьки садять їх на дієту без контролю лікаря. В цьому випадку організм починає витрачати внутрішні запаси жиру і виникає ефект інтоксикації.
Пам’ятайте: будь-які різкі зміни в способі життя дитини можуть викликати в організмі негативні зміни. Будьте дуже уважні до самопочуття дитини в такі періоди, і ні в якому разі не нехтуйте допомогою лікаря.
«Спусковий гачок» для ацетону у дитини
Якщо дитина схильна до ацетонемічного синдрому, мамам потрібно бути особливо пильними у випадках, якщо дитина переживає будь-який стрес. Нерідко запах ацетону виникає під час подорожей або після дуже рухливих ігор на тлі незвичайного для малюка харчування. Наприклад, після дня народження у друзів: добре поїли (картопля з м’ясом, після яких – торт з кремом), а потім активно пограли. Підсумок: явно виражений запах ацетону в сечі і в диханні дитини.
Пам’ятайте: в дитячому організмі здатність засвоювати жири знижена, тому напади ацетонемічного блювання у дітей, схильних до ацетонемічного синдрому, можуть виникати навіть при одноразовому перегодовуванні жирною їжею.
Джерело: Shutterstock
Небезпечний стан
Ацетонемічна криза може виникати раптово, без будь-яких провісників. Але частіше нападам ацетонемічного блювання передує хворобливий стан: дитина втрачає апетит, стає млявою, сонливою, скаржиться на нудоту і біль в області пупка. Незабаром після цих симптомів настає блювота: спочатку дитина рве неперетравленою їжею, потім жовчу, потім прозорим пінистим слизом. При цьому запах ацетону виразно чується з блювотних мас, дихання дитини, її сечі.
Чим молодша дитина, тим небезпечніше цей стан, через високий ризик виникнення зневоднення. Тому діяти потрібно швидко і правильно.
Якщо є запах ацетону — діяти потрібно швидко
Якщо вже є ознаки підвищення ацетону – слабкість, відмова від їжі, запах ацетону з рота і тіла, від сечі, найважливіше не допустити зневоднення і допомогти дитячим ниркам впоратися з виведенням кетонових тіл. В аптечці у мами дитини, схильної до підвищеного ацетону, повинна бути глюкоза для першої допомоги малюкові в разі нападу. Глюкоза продається в аптеках у вигляді розчину для ін’єкцій або таблеток, і допомагає дуже швидко відновити енергетичний баланс дитячого організму. Якщо встигнути заповнити рівень глюкози до початку явних ознак ацетону, цілком реально уникнути ацетонемічного блювання. Розчин глюкози потрібно давати малюкові з розрахунку 5 мг на 1 кг ваги.
Джерело: Fotolia
Якщо загострення ацетонемічного синдрому все-таки не вдається уникнути і у дитини виникає блювота, не намагайтесь її нагодувати: це тільки посилить напади блювоти. Але поїти дитину при підвищеному ацетоні потрібно обов’язково! І в цьому випадку кращий вибір – солодкі напої: компот із сухофруктів, не міцний чай, настій шипшини або відвар родзинок. Сік при цьому не найкращий варіант, але важливо щоб дитина багато пила. Тому, якщо малюк відмовляється від чаю або компоту, нехай п’є сік.
При нудоті і блювоті пити потрібно маленькими ковтками і часто, щоб не посилювати блювоту. Пам’ятайте, що напої температури тіла всмоктуються значно швидше.
Візьміть ацетономічний синдром під контроль
Якщо ваша дитина схильна до підвищеного ацетону, в вашому домі завжди повинні бути спеціальні тест-смужки, за допомогою яких можна визначити наявність ацетону в сечі дитини. Принцип дії таких пластинок простий – на паперову смужку нанесено спеціальну речовину, яка змінює колір залежно від концентрації кетонових тіл в сечі. Оскільки тест смужки різних виробників можуть візуально відрізнятися, завжди потрібно строго слідувати інструкції по використанню. І не забувати контролювати термін придатності пластинок.
Слідкуйте за активністю дитини
Якщо ваша дитина схильна до підвищеного ацетону, будьте особливо уважні до її самопочуття в періоди підвищеної фізичної активності: ацетон у дитини може з’явитися внаслідок перевитрати енергії. Слідкуйте за тим, щоб дитина в запалі своїх ігор не відчувала спраги – поїть її практично насильно, висмикуючи з азартної гри. Важливо також, щоб в період підвищеної активності дитина їла більше вуглеводів: для малюка, схильного до ацетонемічного синдрому, цукерка або солодкий напій буде не на шкоду, а на користь.
НЕ нехтуйте ДОПОМОГОЮ ЛІКАРЯ
Навіть якщо ви не вперше стикаєтеся з підвищеним ацетоном у дитини, все ж не нехтуйте візитом до лікаря. Для визначення підвищеного ацетону не завжди достатньо тільки тест-смужок і маминої інтуїції, підтвердити діагноз, призначити лікування і контролювати стан малюка повинен лікар. У разі необхідності вас можуть направити до стаціонару, де рівень рідини і глюкози будуть підтримувати за допомогою крапельниць.
У якості втішної інформації скажемо, що підвищення ацетону в крові і сечі у дітей сучасна педіатрія відносить до вікової фізіологічної норми і пов’язує це з незрілістю дитячого організму. З віком ймовірність виникнення підвищеного ацетону у дитини до критичного рівня зменшується і, як правило, до 10-12 років все проходить.
