Не за горами пора урочистих ранків, а щоб як слід підготуватися, за старою традицією потрібно вивчити гарний віршик про зиму і розгадати кілька «зимових» загадок! Ми зробили для вас добірку з найбільш святкових віршів і загадок, вчіть разом з дітками!
Загадки
Прийшла до нас бабуся
у білому кожусі.
Поля причепурила –
Пухнастим снігом вкрила.
Відгадайте, хто вона,
Ця бабуся чепурна?
(Зима)
***
Холодна, біла,
Ліс оголила.
Скувала річку,
Струмок спинила.
(Зима)
Кружляє ніжно білий пух,
Міняє зайчик свій кожух,
Вдягає лиска рукавички,
Співають весело синички,
Ведмідь в барлозі вже дріма,
Яка пора скажіть? …
(Зима)
***
Сніг на полях,
Лід на річках,
Хуга гуляє,
Коли це буває.
(Зимою)
Під подушкою пакунки –
Миколайчика дарунки.
Трішки ще й почне свій лік,
Не старий, а Новий рік!
(Грудень)
***
Я білий-білий, волохатий.
Я приліпаю вам до ніг
І називаюсь просто….
(Сніг)
Зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла,
Поки ніс її сюди, стала краплею води.
(Сніг)
***
Біле, як сорочка,
Пухнасте, як квочка.
Крил немає,
А гарно літає.
Що це за птиця,
Що сонця боїться?
(Сніг)
***
На долоню зірка впала,
Я дмухнув – вона розтала.
То не зірка вже, краплинка,
А була вона …
(Сніжинка)
***
На ній листя не знайдеш.
Як красуня, струнка,
А на Новий рік – важлива.
(Ялинка)
Бігти я у них не в змозі,
По снігу не йдуть як слід:
До вподоби – тільки лід.
(Ковзани)
Вірші про зиму
Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
***
Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум’яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.
***
Котик вибіг за ворота,
А на вулиці — зима!
Білий сніг і білий котик –
І кота немов нема!
Лиш на кінчику хвоста
Видно плямку у кота.
Сіє, віє, завіва
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач.
Дуже змерзли вуха.
Він і валянки узув,
І вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну, хоч плач.
Виглядають вуха.
— І чого ти зажуривсь? —
Цокотять синички.
— Ти б собі вдягнув на вуха
Теплі рукавички!
***
Ну й бо ж снігу намело —
Стало білим все село.
Біла стежка, біла річка,
Біла вишня і смерічка,
Біла хата, білі коні,
Тільки носики червоні.
Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.
В лісі випав білий сніг,
Наступає новий Рік.
Стали думати звірята,
Як зустріти добре свято.
— Ось ялинка зелененька,
Ні велика, ні маленька.
Ми прикрасимо її,
Заспіваємо пісні.
Білка принесла горішки,
Їжачок гриби та шишки,
Ведмежатко — пряники
Та смачні медяники.
Дятли, снігурі й синиці
Посідали на ялинці.
І сказали: «Пишну хвою
Ми прикрасимо собою».
Дуже гарна і розкішна
У звірят ялинка вийшла!
Новий Рік, Новий Рік іде землею
В чистім полі без доріг, без доріг,
Світять зорі понад нею,
Розсіває срібний сніг.
Новий Рік, Новий Рік іде горами
У червоних чобітках, чобітках.
Сяють ясними вогнями
Скрізь ялинки по хатах.
***
Ой, весела в нас зима,
веселішої нема
– грає срібними зірками,
в’ється синіми димками,
снігом землю обійма.
Ой струнка ялинка в нас!
Скільки грає тут прикрас!
Ми зібралися юрбою,
разом з піснею новою
рік новий зустріти час!
За віконцем зимонька
Снігу намітає,
А дитяче серденько
В мріях завмирає.
Бо, либонь, опівночі
Дід Мороз зайде.
Купу подаруночків
Під гілки складе!
Тож в чеканні солодко
Серце завмирає,
Дитинча замріяне
Дивини чекає…
Ой у лісі лист зів’яв!
Білий сніг у лісі впав
На дубочки молоденькі,
На ялинки зелененькі.
Притрусив сніг доріжки,
Всі горбочки, моріжки.
Біло-біло в лісі стало —
Так багато снігу впало!
***
Ми сьогодні — снігопади
У снігу – дахи і сходи.
Небо – дзвінкомолоде.
Ми сьогодні – снігоходи:
Ті, хто вулицями йде.
Славно Києвом гуляти –
Навпрошки і по стежках.
Ми сьогодні – снігокати:
І на лижах, й на санках.
Можна, посмішки заради,
Збігти й задом наперед.
Ми сьогодні – снігопади:
Всі, хто падає в замет.
Морозенко невеликий.
Не хурделить, не мете.
Крізь заплющені повіки:
Сонце – теплозолоте.
Зимонько, де ти?
Намети замети.
Ми тебе стрічатимем
З лижами й санчатами,
З ковзанами на льоду.
А зима гукає: — Йду!
***
Ой, не жарти, не сміх —
Уночі випав сніг.
Вийшов рано в двір Гусак,
Міряв сніг і так і сяк.
І поважно мовив він:
— Випав сніг до колін.
Качка снігом побрела:
— Ках! Тут буде до крила!
Як поміряв Горобець
По двору з кінця в кінець
Із підстрибом — гоп та гоп!
Каже: — Сніг — по самий дзьоб!