З початку повномасштабної війни мільйони українців були змушені виїхати за кордон або переміститися у більш безпечні області країни. За даними ЮНІСЕФ понад 1,5 мільйони дітей виїхали в інші країни з початку року, серед дорослого населення ця цифра складає понад 3 мільйони. Ще 6,5 мільйонів українців стали внутрішньо переміщеними особами. І якщо дорослим дещо простіше змиритися з навколишніми обставинами, то як бути дітям? Як наймолодшим призвичаїтися до нової школи, знайти друзів та спокійно пережити період адаптації? Розбираємося разом з практичною психологинею та фахівчинею соціального благодійного проєкту «Коло Турботи» Юлією Богаченко (Карпук).
Джерело: Shutterstock
Як батькам допомогти дитині адаптуватися на новому місці?
Перш за все варто організувати побут та щоденний графік максимально схожим до того, який дитина мала вдома. Прогулянки на свіжому повітрі, додаткові заняття з танців, боротьби тощо.
Щоб краще дотримуватися запланованого розкладу дня, раджу написати та повісити аркуш з розпорядком на видному місці. Тоді дитина краще розумітиме, які справи чекають на неї протягом дня, що допоможе знизити рівень стресу.
Після переїзду на нове місце важливо давати дитині максимум любові, приділяти навіть більше часу, ніж раніше, підтримувати, розмовляти, цікавитися її життям. Коли дитина відчуває підтримку та допомогу з боку найрідніших, їй буде простіше знайти своє місце серед нових людей.
Якщо дитина відмовляється йти до школи, варто пояснити чому це важливо. Можна розказати на прикладі дорослого, що так само як мама з татом мають ходити на роботу, дитина повинна йти до школи, бо це теж її обов’язок. Щоб дитина розуміла важливість цього кроку і дещо брала приклад з батьків.
Далі варто розказати дитині скільки хороших відкриттів принесе їй школа, зацікавити та пояснити, що вона зустріне нових друзів, матиме нові класні знайомства, вивчить іншу мову, яка допоможе їй в майбутньому – показати всі плюси, які чекають на неї.
Важливо дати дитині настанови, як от: будь відкритим, не бійся знайомитися та розказувати про себе, тебе обов’язково приймуть та полюблять. Щоб дитина поступово позбувалася страху та почувала себе більш вільно в колективі.
Діти надзвичайно адаптивні і їм набагато легше пристосуватися до нового способу та місця життя, проте варто пам’ятати, що вони дуже добре відчувають та зчитують емоційний стан дорослих. Якщо дитина бачить, що батьки несерйозно ставляться до переїзду, сидять на валізах та готові в будь-який момент їхати назад, а її віддають в школу для галочки, дитина не бачитиме сенсу вкладатися в навчання.
Джерело: freepik
Як зрозуміти, що з дитиною щось не так?
Перш за все говорити, питати, цікавитися життям дитини та приділяти увагу. Можна взяти за правило кожного дня після школи запитувати, як пройшов день, що сподобалося чи не сподобалося, що запам’яталося тощо. Чим більше ви говоритимете та проявлятимете інтерес до життя малечі, тим впевненіше дитина себе почуватиме та більш охоче ділитиметься емоціями.
Як полегшити адаптацію на новому місці?
Для початку не змушувати дитину робити щось через силу. Якщо дитина категорично відмовляється йти до школи, пробувати домовлятися, наприклад, так: давай сьогодні ти підеш у школу, а завтра я дозволю тобі залишитися вдома і ми разом виконуватимемо завдання.
Шукати причину небажання ходити до школи: можливо, дитині не підходить вчителька або шкільна програма є складною і їй потрібна допомога, чи дитина банально не знає як знайти спільну мову з однокласниками.
Дитині важливо відчувати, що вона не одна, що її підтримують та люблять, що поруч є той, до кого можна звернутися по допомогу.
Джерело: freepik
Як бути, якщо дитина взагалі не може адаптуватися?
Потрібно дати дитині час адаптуватися, повертатися до занять потрібно лише тоді, коли дитина повністю готова. Хоча діти є більш гнучкими та легше сприймають нове, через сильний пережитий стрес їм може бути важко повернутися до того режиму, який вони мали раніше.
Пам’ятати, що первинне завдання вчителів та нової школи – допомогти дитині пережити той стрес, з яким вона зіштовхнулася під час війни. Тому тут не може йти мови про надзвичайно успішне засвоєння предметів, високі оцінки та відзнаки. Навіть якщо до війни дитина були відмінником у школі, вимагати від неї того самого зараз є неприпустимим.
Також можна попросити вчителя або шкільного психолога допомагати дитині з адаптацією, підтримувати її, щоб дитина відчувала, що їй є до кого прийти за порадою у школі.
Загалом перший місяць завжди буде найтяжчим, тому варто не здаватися в перші навчальні дні і пам’ятати, що далі буде простіше.
Якщо ж протягом трьох місяців дитина не змогла призвичаїтися до нового середовища, тоді варто думати над вирішення проблеми: перевести дитину в інший клас, якщо їй не вдалося влитися в колектив або дійсно шукати нову школу чи розглянути опцію навчання вдома.
Як дитині відстоювати свої кордони, якщо у неї загинув хтось з близьких або сім’я нещодавно виїхала з окупації?
Найкраще, щоб в кожній родині батьки провели бесіду зі своїми дітьми і пояснили, що може бути так, що з ними в класі навчатиметься дитина, яка втратила рідних на війні чи пережила жахи бойових дій. Пояснили, що не можна надто тиснути чи допитуватися про це у постраждалої дитини. Донести, що їй може бути боляче відповідати на такі запитання, її це ранить чи дуже сильно образить. Навчити ставити питання тактовно, наприклад: «чи можу я запитати тебе про це?»; або «якщо захочеш поділитися, я вислухаю».
Що стосується дитини, яка пережила таку травму війни, потрібно донести їй, що вона має повне право не обговорювати цю тему. Навчити ввічливо відстоювати себе та своє рішення. Не грубити, не злитися та спокійно відповідати: Я не хочу про це говорити, мені боляче про це згадувати, я маю право не піднімати цю тему.
Якщо ви чи ваші діти потребують психологічної підтримки, звертайтеся на безкоштовну гарячу лінію «Кола турботи» — 0800331391 або пишіть нам в Instagram @care_circle_ua
КОЛО ТУРБОТИ – це кваліфікована психологічна допомога дітям від 0-12 років та їхнім батькам, які пережили психотравмуючі події під час війни. Психологи проєкту допомагають усім верствам населення, надають фахові поради, як подолати посттравматичний стресовий розлад.
